Органічні трави для медичних потреб і косметики
Регіон Банат у північній частині Сербії завжди був відомий вирощуванням лікарських трав. Золтан Курунці разом зі своїм братом виробляє, з-поміж іншого, органічні ромашку, м’яту і чебрець.
terraHORSCH: Із 2010 року Ви працюєте у HORSCH як менеджер з продажу техніки на ринках Сербії, Хорватії та Словенії. Як виникла ідея вирощувати лікарські трави?
Золтан Курунці: Близько 10 років тому я мав приблизно 260 гектарів землі. Більшість орендував у держави. Спочатку вирощував тут кукурудзу, пшеницю, ячмінь і ріпак. Проте у якийсь момент сербський уряд вирішив повернути землю колишнім власникам — це так званий процес реституції. Через це мої площі для ведення господарства зменшилися. А потім я вирішив, що працюватиму лише на власній землі. Хотілося повернутися до витоків, тому швидко народилася ідея вирощувати лікарські трави. Але цілком за органічними стандартами — жодних пестицидів і добрив. Для цього в нас дуже сприятливий клімат. Колись і селяни у цьому регіоні вирощували лікарські трави.
Від 2017 року ми з братом обробляємо 110 га землі. Починали з 3 га трав, а тепер це органічно сертифіковані 25 га, ще 10 га перебувають у перехідному періоді — у Європі він триває три роки. Протягом цього часу не можна застосовувати жодних мінеральних добрив чи пестицидів, хоча органічного статусу ще немає. За три роки маєте право подати заявку на сертифікацію.
terraHORSCH: Як у Сербії сертифікують органічну продукцію?
Золтан Курунці: Цим опікуються кілька офіційно визнаних сертифікаційних компаній. Наприклад, я працюю з філією голландської компанії. Вона супроводжує господарство або проводить контроль на місці. Спочатку потрібно заповнити купу документів, адже кожен крок має бути задокументований. Навіть насіння має бути сертифіковане за органічним стандартом. Потрібно також зазначити, який тип обробітку ґрунту ви застосовуєте. Раз-два на рік приїжджає контролер перевірити, чи дотримуєте ви вимог. Зрозуміло, що не дозволено вносити жодних хімікатів та мінеральних добрив. Тому, щоб забезпечити рослини поживними речовинами, я застосовую дрібні гранули для живлення бактерій у ґрунті. Вони, своєю чергою, живлять трави, перетворюючи органічну масу на поживні речовини для рослин. Ці гранули вносять восени, оскільки ґрунт має бути дещо вологий. Лише так можна досягти якнайбільшої ефективності. За два-три місяці, якщо виконаєте всі умови, отримаєте сертифікат. Але й це ще не кінець справи. Я завжди кажу, що сертифікат — це ключ, який відкриває певні двері. Адже якщо внаслідок аналізу знайдуть залишки пестицидів, немає шансів щось продати. Тому ми спочатку робимо власний аналіз, потім відправляємо зразки замовникові, який ще раз усе перевіряє. Якщо все гаразд, можна продавати продукцію з органічним сертифікатом.
terraHORSCH: Які лікарські трави Ви вирощуєте і яким галузям переважно реалізуєте?
Золтан Курунці: Ми вирощуємо ромашку, м’яту, мелісу, чебрець і нагідки. Нагідки продаємо, в основному, косметичним компаніям, адже вони добре підходять для кремів тощо. Окрім того, багато продукції продаємо клієнтам, які виготовляють чай. Коли я починав у 2017 році, я хотів насамперед виготовляти ефірні олії. Однак швидко зрозумів, що кількість, яку можу виробити, замала для експорту. А в Сербії для них немає значного ринку збуту.
terraHORSCH: Наразі Ви також реалізуєте власний чай?
Золтан Курунці: Так, і дуже цим пишаюся. Поки що ми продаємо чай лише на внутрішньому ринку. Співпрацюємо з кількома магазинами, що спеціалізуються на органічній продукції. З-поміж іншого, пропонуємо чебрець, мелісу, м’яту і ромашку в упаковках по 20 г. Дизайн упаковки з великим натхненням розробила моя дружина. У цьому найголовніше, що потрібно зовсім небагато квіток, аби зробити настій. Навіть якщо взяти чайну ложку, настій буде занадто концентрований. Це свідчить про якість нашої продукції. Із наших 20 г можна заварити у п’ять разів більше чаю, аніж із фільтр-пакетів із супермаркету. На наші трав’яні чаї ми отримали як сербські, так і європейські органічні сертифікати. Ми все ще на початку шляху, але я сподіваюся на подальший успішний розвиток.
Золтан Курунці разом зі своїм братом вирощує ромашку 
Окрім ромашки й нагідок, вирощують мелісу, яку реалізують як чай. У місцевих спеціалізованих магазинах пан Золтан разом із дружиною продають чай власного виробництва
terraHORSCH: Який стан полів і якими машинами Ви їх обробляєте?
Золтан Курунці: Наші ґрунти містять близько 40% глини, тож їх можна класифікувати як дуже важкі. Через це обробіток ґрунту є справжнім випробуванням. Окрім того, наші ґрунти дуже уразливі до надмірної вологи. Але я знайшов власний шлях. Коли я почав працювати в HORSCH, відкрилися нові можливості для обробітку ґрунту.
Для основного обробітку застосовую Terrano 3 FX. Наразі це одна з найважливіших машин на моїй фермі. Окрім того, маю Joker 3 CT і глибокорозпушувач. Глибокорозпушувач особливо доцільний у роки, коли багато дощів. Вони дуже ущільнюють ґрунт, у якому високий вміст глини, і доводиться дбати про газообмін. Після того, як упродовж кількох років обробляємо землю Terrano FX, щільного шару вже немає. Утім, все одно що три-чотири роки доводиться застосовувати глибокорозпушувач.
terraHORSCH: Які окремі етапи підготовки ґрунту?
Золтан Курунці: До 2010 року я обробляв ґрунт самим лише плугом. Щоправда, доводилося витрачати багато часу — щоб перевернути ґрунт на одному гектарі, потрібно не менше ніж дві години, а то й більше. За допомогою Terrano 3 FX на швидкості 9 км/год мені вдається впоратися значно швидше. Це однозначно одна з головних переваг цієї машини.
Навесні спочатку проводимо поверхневий обробіток передпосівним культиватором. Ґрунт має бути дуже дрібної структури, тому що насіння лікарських трав дрібнесеньке. Обробіток Terrano FX дає оптимальні умови.
Деякі лікарські трави ростуть на одному полі чотири, п’ять, шість років без будь-якої сівозміни. Натомість із ромашкою зміна відбувається щороку. Збираємо її з поля наприкінці травня — на початку червня, щоб мати достатньо часу посіяти інші культури. Після збирання квіток ромашки не залишається великих пожнивних решток, поле легко обробляти. Один прохід Joker 3 CT — і площа більш-менш готова до сівби.
Перші кілька років ми сіяли з допомогою Express 3 TD — оптимальна машина для наших умов. Зі спеціальним котком-дозатором 2,8 куба мені вдавалося висівати 200 г/га. Цією машиною зручно сіяти особливо спеціальні трави, такі як чебрець. Express легко налаштовувати, тож це ідеальна машина для цього виду трав. Насіння розміщується у ґрунті на глибині приблизно 1 см, якщо його закласти глибше, культура не зійде. Особливо важливий поверхневий висів для ромашки. Насіння дуже дрібне, для проростання потребує сонячного світла та капілярної вологи. Тому після підготовки ґрунту у вересні необхідно його ущільнити. Оскільки він дуже важкий, ущільнюємо його шинами трактора. Насіння потім розміщується всередині сліду шини, тут воно також захищене від вітру. Так й капілярність ґрунту також краща, бо це верхня точка ущільнення. Я також пробував висівати з Pronto, але тиск був недостатній.
Із минулого року я також застосовую для сівби Taro 6 SL. Спочатку провів обробіток ґрунту із Joker 3 CT, але швидко зрозумів, що сівалка завелика для наших полів. Ось чому зараз замовив Versa 3 KR. Із нею я зможу легко змінювати міжряддя. Для деяких наших культур потрібна ширина 15 см, для інших 30 або 45 см. Ротаційна борона перед висівними агрегатами забезпечує дуже дрібну і гарну структуру ґрунту.
Високу якість нашої продукції забезпечує поєднання хороших ґрунтів, клімату і добору сортів. Коли погода спекотна із великою кількістю сонячного світла, рослина виробляє більше олії — так вона захищається від посухи та сонця.
terraHORSCH: Які найбільші виклики у вирощуванні лікарських трав?
Золтан Курунці: Найбільша проблема у цьому виді органічного землеробства — боротьба з бур’янами, адже не можна застосовувати хімікатів. Вручну видаляти бур’яни нелегко, особливо коли бракує робочої сили. Із цим у нас така сама проблема, як і в інших країнах. Тому навесні застосовуємо різні штригельні борони, наприклад, нашу Cura. Нею я проводжу перший обробіток ґрунту і повторюю кожен другий-третій день, щоб видалити дрібні рослини. Але коли дощить, вийти в поле не можна. Тоді бур’яни за кілька днів виростають до 3 чи 5 см, що здебільшого означає такий самий розмір кореня. Такі бур’яни вже не можна видалити за допомогою борони. Доводиться робити це вручну, що потребує багато часу і робочої сили. Ромашку, наприклад, зазвичай висівають у середині жовтня, щоб рослини встигли розвинутися до зими й утворили зелений «килим». Тоді проблем менше, оскільки ромашка починає рости в перші сонячні дні лютого, поки бур’яни ще перебувають у стані спокою — зазвичай вони починають рости у другій половині березня. До того часу ромашка стає настільки потужною, що витісняє бур’яни.
Окрім того, важливо створити навколо ділянок своєрідну буферну зону, щоб захистити врожай, якщо хімікати застосовуватимуть сусіди. Тому для захисту своїх полів я висаджую кущі.
terraHORSCH: Мабуть, ці кущі мають встигнути вирости до певної висоти, щоб забезпечити ефективний захист?
Золтан Курунці: Звісно, вони мають бути вищі за вирощувані культури. Я використовую чагарник із Сибіру, який за рік може сягати приблизно 1,5 метра заввишки. Прагну, аби ці кущі виросли до 2 метрів. Звісно, великі ділянки легше захистити, аніж маленькі. Наразі я маю одне поле на 12 га й одне — на 9 га.
terraHORSCH: Як збираєте трави?
Золтан Курунці: Спеціальним причіпним комбайном. Частину нагідок також збираємо вручну, оскільки це подвоює врожай. Зернозбиральним комбайном можна зібрати щонайбільше три врожаї, оскільки маленькі квіти він знищує. Тому ті трави, що їх збиратимуть вручну, висіваємо із міжряддям 45 см, а ті, що збиратимуть комбайном, — із міжряддям 15 см. Ось чому Versa так добре задовольняє наші вимоги — вона забезпечує нам потрібну гнучкість.
terraHORSCH: Як ви готуєте трави після збирання до транспортування або реалізації?
Золтан Курунці: По-різному — залежить від рослини. Квітки ромашки, наприклад, спочатку потрібно відокремити від зелених решток — листя тощо. Потім квітки надходять у сушарку. Тут надзвичайно важлива обережність, адже ми прагнемо зберегти в рослині ефірні олії. Тому температура повітря під час сушіння не має перевищувати 42–43 градуси. У нас процес сушіння триває від 8 до 9 годин, хоча зазвичай квітки ромашки висихають протягом 16–18 годин. Ми довго оптимізовували цей процес, щоб скоротити час висихання. Нам це коштувало багато безсонних ночей.
terraHORSCH: Чим відрізняється ваш процес?
Золтан Курунці: Не можна гратися з температурами — вона має бути постійною. Але ми помітили, що кожен кубічний метр повітря забирає певну кількість вологи. Тому ми замінюємо повітря. Подавати забагато повітря також не слід, інакше матеріал розлітатиметься. За нашим методом можна подати до сушарки у два з половиною разу більше повітря, скорочуючи в такий спосіб час сушіння.
Висушена ромашка потрапляє в машину, яка відокремлює суцвіття від стебел. Згодом всі непотрібні компоненти працівники відсортують вручну. Після цього все потрапляє в аеродинамічну трубу, де квітки ромашки розділяються за вагою. У такий спосіб отримуємо два різних класи сировини. Саме тут деякі квітки втрачають свій пилок, що, на мою думку, є найціннішим із усього продукту. Коли я вдома самотужки готую чай, то роблю його не з квіток, а з пилку. На жаль, найкращу ціну на ринку на нього отримати не можна.
М'ята або меліса після збирання потрапляють безпосередньо в сушарку, де листя відокремлюється від стебел. Стебла повертаємо на поля як органічну масу, а листя надходить на вібраційні столи різних типів. Там їх поділяють на фракції за розміром. Адже дехто з клієнтів бажають купувати більше листя, інші — менше.