Ландшафтний дизайнер

«2022 рік переламний — це рік потрясінь», — упевнений Максиміліан Хардеґґ. «Війна в Україні кидає виклик усьому світовому порядку. Вона викриває слабкі сторони і залежності нашої економічної системи, особливо щодо продовольства. Світові ринки багатьох видів сільгосппродукції вже й раніше були дуже напружені. Водночас різко зросли ціни на добрива. Транспортні обмеження та збільшення витрат створили додатковий тиск на ринки. Усе це спричинило невпевненість серед фермерів. До цього додалися фактори погодних умов і клімату, зокрема, небезпека посухи. З огляду на той факт, що 30% світового обсягу торгівлі пшеницею припадає тільки на Росію та Україну, є ризик, що ці обсяги зникнуть із ринку. Тож поки що незрозуміло, як зміняться ціни на світових ринках. Тому я побоююся, що незабаром виникнуть нові осередки заворушень в Африці та на Близькому Сході. Тепер ми, фермери, можемо довести, що спроможні позитивно впливати на ситуацію: ми можемо зробити наше виробництво ефективнішим, ощадливіше використовувати ресурси, більше покладатися на сівозміну та процеси колообігу у виробничому процесі  й у такий спосіб підвищити врожайність. Окрім того, слід зважати на природу й біорізноманіття».

Крістоф Хосс уже два роки керує на підприємстві Хардеґґів аграрним напрямом. До цього він працював в інших великих компаніях Центральної та Східної Європи. Мета цього керівника зрозуміла: поєднати сучасне сільське господарство із турботою про довкілля. Тому зараз багато речей перебувають в стадії змін. Один із прикладів — застосування ступінчастого методу під час сівби. «Для цього є дві причини, — каже керівник господарства. — Стимулюючи утворення капілярів під час осінньої сівби, ми заощаджуємо воду. Для нашого континентального клімату суттєвою проблемою є посуха, й дедалі вона набуває ще більшого значення. Вже зараз нам доводиться зрошувати приблизно 1000 гектарів землі. Ми робимо це цілеспрямовано, попри те що знижується врожайність, аби допомогти рослинам впоратися зі стресом і запобігти передчасному дозріванню. Друга причина — економічна. Підготувати площі до сівби ми можемо заздалегідь, вже у серпні. А коли обробіток ґрунту завершили, двоє робітників легко впораються із сівбою за допомогою Serto від HORSCH. Окрім того, за допомогою машин із шириною захвату 10 м ми змогли збільшити наробіток до 200 га на добу. І ще: поліпшили якість розміщення насіння. Початкові складнощі з роботою SectionControl і притискним зусиллям сошників усунули швидко. Це така довершена річ! Постійним питанням залишається  — це завжди норма висіву. Щодо цього існують різні думки: у межах від 150 до 350 насінин на 1 м². Я надаю перевагу густішим посівам, що забезпечують певний захист вже навесні. Адже що менше рослин на 1 м², то гірше вони здатні захистити одна одну. Наразі ми проводимо внутрішні досліди, щоб підтвердити цю теорію».

Новий обприскувач

Наступна тема — логістика. Величезні обсяги вантажів доводиться перевозити не лише в сезон збирання врожаю. Багато вантажів потрібно транспортувати, коли вносимо добрива та проводимо заходи захисту рослин. «Наразі розмірковуємо про запровадження системи шаттлів», — каже Крістоф Хосс. «На автошляхах не місце перевантажувальному бункеру, обприскувачу, а також техніці для внесення рідких добрив. Найближчим часом плануємо багато змін у сфері захисту рослин за допомогою, самохідного обприскувача HORSCH Leeb 6300 VN, на поставку якого зараз чекаємо. Ця техніка, а також логістична машина HORSCH Shuttle 8000 L є важливими інвестиціями, адже захист рослин — одна з наших ключових компетенцій. Плануємо, що обприскувач працюватиме  у дві зміни із четвертої години ранку до дев’ятої вечора. Це оптимальний ступінь завантаженості техніки. Звісно, команда має добре працювати разом, що досягти мети — обробляти 240 га на добу. Через різноманіття культур я надаю великого значення добрій системі очищення. Адже цілком може статися ситуація, коли обприскувач доведеться миттєво забирати з поля кукурудзи й перекидати на обробіток картоплі. Ми також багато працюємо з аміачною селітрою, для чого, звісно, також використовуватимемо HORSCH Leeb».
Кілька слів про свинарство на підприємстві Хардеґґів. хоча Крістоф Хосс ним і не керує. Тваринництво є важливою сполучною ланкою. Адже третина ячменю із 300 га та кукурудзи із 350 га йде на годівлю свиней, зокрема 1100 свиноматок. Ферма є ліцензованим племінним господарством і вирощує приблизно 3000 гібридних свиноматок для інших підприємств. На рік тут отримують приблизно 25 000 поросят на відгодівлі. Частину з них відгодовують у власних свинарниках на 6500 місць. «Свинарство ідеально вписується у наш бізнес. Я особливо пишаюся тим, що іще 20 років тому ми зробили ставку на групове утримання свиноматок», — підкреcлює Максиміліан Хардеґґ. «Рослинництво та виноградарство отримують особливий ефект від органічних добрив. На поля вносимо сепарований рідкий гній, але більш доцільно заробляти його у ґрунт, на глибину. У виноградарстві використовуємо солому та рідкий гній, із якого виготовляємо високоякісний компост, що ідеально підходить для утворення гумусу. Окрім того, свинарство на кілька відсотків підвищує додану вартість усього підприємства».

Екскурсія господарством демонструє рідкісну картину: в рослинництві все на вищому рівні. Дружні й рівномірні посіви. Водночас вистачає місця для природи. Та найголовніше, що тут немає поодиноких «виправдовувальних» заходів. Біотопи пов’язані один з одним, що у господарстві такого масштабу розкриває свій ефект. Мисливець у захваті від значної кількості фазанів, які є цілком природною популяцією, а не випущеним на волю стадом. Максиміліан Хардеґґ особливо пишається співочими птахами: «Під час наших останніх підрахунків ми за три дні налічили понад 70 різних видів. І це непідкупні свідки того, що наша концепція функціонує. Наразі ми працюємо над науковим проєктом щодо горлиці (Streptopelia turtur). Вона є «покровителькою» для багатьох інших видів птахів. Однак її популяція за останніх 20–30 років різко зменшилася, насамперед, у Німеччині, Австрії та Великій Британії — аж на 90%. В Австрії залишилося лише 10 000 гніздових пар. А тільки у господарстві Хардеґґів їх 200, і ми дуже пишаємося цим. У такий спосіб ми можемо активно сприяти охороні видів і заселяти інші, порожні території. Наступним проєктом буде встановлення на тварин передатчиків, аби відстежувати їхню міграцію на південь».
Якщо доводиться докладати стільки зусиль, то чому не одразу органічний спосіб виробництва? Щодо цього Максиміліан Хардеґґ має чітку позицію: «Наша компанія мусить зробити свій внесок у забезпечення світу харчами. Тому ми не хочемо відмовлятися від урожаїв. Мені як фермеру також подобається отримувати якнайбільше від наших обмежених ресурсів, особливо з огляду на кількість опадів. Нашій роботі органічне землеробство не принесе жодного зиску, навіть на ринку. Тому наша цінна пропозиція — це  біорізноманіття. Для мене це чітка відповідь на запитання: органічний чи неорганічний?. Біорізноманіття добре позначається на нашій продукції під брендом Gut Hardegg. Ми змогли добре позиціонувати себе на ринку, пропонуючи різні вина та сорти борошна, а також мед із власної пасіки. Проте потенціал Gut Hardegg залишається значним, оскільки прихильність суспільства до незайманої природи постійно зростає».