Практичне навчання
Університет прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (HSWT) має дві локації: кампуси Вайєнштефан у Фрайзінгу і Тріздорфі. Президент д-р Ерік Вельє з моменту свого призначення на посаду започаткував багато змін, покликаних зблизити факультети і підвищити міжнародну популярність університету. Факультети проводять пов’язані з практикою дослідження і надають потрібні результати бізнесу та промисловості.
Про Еріка Вельє
Док. Ерік Вельє позиціонує себе представником нео-тірольсько-франко-германської народності: «Нео-тіролець, оскільки живу в Тіролі рівно 20 років, наполовину француз і наполовину німець». З осені 2017 року він як Президент очолює Університет прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорфа.
Після вивчення геології у Вюрцбурзі та гідрогеології у Карлсруе, де отримав докторський ступінь, Ерік Вельє 1993 року починає працювати в інженерному відділі у сфері екологічних забруднень і відновлення довкілля. Працював у різних компаніях, зокрема, керівником проєктів та підрозділів.
«На той час я постійно подорожував та інколи не знав, у якому місті перебуваю. Аж поки мені це не набридло. 2002 року я отримав пропозицію створити з нуля науково-дослідницький центр із природних небезпек та управління ризиками у м. Іннсбрук. Я погодився. Я розбудовував цей центр і керував ним протягом 15 років, а потім перетворив його на Центр технологій адаптації до змін клімату».
Метою Центру було вивчення змін клімату й розроблення рішень та відповідних технологій, які зменшили б негативний вплив таких змін. Однак у політиці та суспільстві не було усвідомлення того, що клімат змінюється, і це ускладнювало роботу Еріка Вельє. За 15 років кошти, що їх виділяли на роботу дослідницького центру, різко скоротилися. «Ми значно випередили свій час і вийшли на ринок занадто рано», — вважає пан Вельє. Невдовзі після цього він прийняв новий виклик та у 2017 році обійняв посаду президента HSWT.
Напрями спеціалізації і відмінність від класичного університету
HSWT був заснований 1971 року, тож минулоріч йому виповнилося 50 років. Спочатку це була вища професійна школа. Наразі це університет прикладних наук, який впевнено крокує до міжнародного визнання та привабливості. «Ми посідаємо дуже хороші позиції та перебуваємо у процесі становлення сучасного університету, що має все необхідне. У процесі ребрендингу ми створили новий девіз. Тепер наша місія — «Прикладні науки для життя». Раніше цей девіз звучав дещо інакше: «екологічність, інноваційність, практичність».
Цей новий девіз влучив у самісіньку суть: HSWT присвячений прикладним наукам для життя. На семи факультетах викладають і досліджують біотехнології, біоінформатику, харчові технології, стійкі сільськогосподарські та енергетичні системи, сільське господарство тощо.
Однак головним завданням є не суто фундаментальні дослідження, а оцінкою успіху — не самі лише публікації. Науковці більше прагнуть, аби HSWT був корисним для регіону, суспільства, а також промисловості й економіки. Це — основні суттєві відмінності від класичного університету. Є й інші відмінності. наприклад, тривалість курсу бакалавра. У HSWT він триває сім семестрів, тоді як у традиційних університетах ступінь бакалавра можна здобути за шість семестрів. На запитання чому, пан Вельє дає чітку відповідь: «У нас упродовж одного семестру студенти обов’язково проходять практику в компанії, щоб дістати певний досвід. Адже дуже важливий зв’язок із бізнесом і взаємообмін. Це наша центральна тема, наша відмінність. Випускники університету освічені не гірше, просто інакше. Вони опановують ази у науково-теоретичній сфері».
Слоган «для життя» — це не лише навчання протягом усього життя, а й навчання для життя, для людей і природи. Постійне вдосконалення, на думку пана Вельє, важливе для людей усіх категорій, соціальних класів і вікових груп. «Ми ніколи не перестаємо вчитися! Безперервна освіта — ключовий елемент успіху регіону, особливо коли відбуваються руйнівні зміни, триває оцифрування, інтернаціоналізація, ймовірно, також адаптована глобалізація». Підвищення кваліфікації поза навчанням також відіграє велику роль. Для цього HSWT пропонує у нещодавно заснованому ZI (Центрі післядипломної освіти) платні курси, на яких охочі, не полишаючи основного місця роботи, можуть здобути, наприклад, ступінь магістра з охорони здоров’я тварин. Випускники мають можливість отримати сертифікат. «Наша команда поступово розширює пропозиції. Адже окрім державного напряму, тут є ще й приватний. Ми організовуємо додаткові курси підвищення кваліфікації, які можуть бути цікаві для клієнтів, у тому числі у сферах діджиталізації, управління чи сільського господарства, наприклад, управління чередою тощо».
Сталий розвиток як компас
Сталий розвиток — це основа всього, що тут відбувається, і чого навчають у HSWT. «Наш університет працює у сферах прикладної біології, зелених технологій, зміни клімату і сталого розвитку. Сталий розвиток — це наш компас». Описуючи сталий розвиток, Ерік Вельє дуже яскраво порівнює його із тацею, на якій стоять пивні келихи. «Уявіть собі, що ви тримаєте в руці сервірувальну тацю. Щоб вона не впала, потрібно тримати її принаймні на трьох пальцях. Адже на двох вона буде доволі хиткою. А щоб утримати її на одному пальці, потрібно бути справжнім акробатом».
Тут мається на увазі структура з трьох напрямів або «правило трьох єдностей». Воно визначає, що сталість — це баланс між екологічними, економічними та суспільними, або соціальними, аспектами. Наявність усіх трьох напрямів — це необхідна передумова. І вони мають бути збалансовані — це надзвичайно важливо. Лише за такої умови система буде стабільною. Це як ті самі пальці, на яких тримається таця: якщо приберете лише один якийсь напрям, ви не зможете досягти успіху й залишитеся з поламаним возом. «І якщо хтось розповідатиме вам щось про екологічну сталість, це означатиме, що він нічого не зрозумів, адже сталість сама по собі екологічна».
HSWT — перший державний університет у Німеччині, який дістав сертифікат EMASplus. «EMASplus базується на системі EMAS (Схема екологічного менеджменту й аудиту), але він поширює управління довкіллям на соціальні та економічні аспекти», — пояснює Ерік Вельє. Отже, за останні роки HSWT перетворився на прикладний університет, що вивчає проблематику зміни клімату. Із 24 нових професорів-дослідників близько третини зосереджується на темі зміни клімату, решта — на сільському господарстві та харчовій промисловості. Аналізуючи весь виробничий ланцюг від зміни клімату, харчової промисловості до сільського господарства, ви не зможете оминути HSWT. «І це стане одним із нових головних напрямів: сталість, зміна клімату і продукти харчування уздовж усього ланцюга створення вартості. Тобто «від лану до столу». Це означає, що ми маємо постачання, продукти харчування, споживання, нові харчові технології, нові харчові системи та всі атрибути».
Новий фокус — Африка
Окрім того, HSWT додатково зосередився на Африці та провадить діяльність у понад десяти країнах, серед яких Кенія, Уганда, Сенегал, Того, Туніс. У деяких із них, наприклад, міжнародний курс International Master of Agriculture із точністю перейняли з HSWT. Інші країни також запровадили курси HSWT англійською, німецькою чи французькою мовами: від Таїланду до Південної Америки. Це успішна модель, яку за прикладом HSWT вже використовує 30 університетів і коледжів у всьому світі. «Африка для мене — найважливіший континент, на ринки якого ми можемо вийти, з найбільшим потенціалом на найближчі роки і десятиліття. Особливо в контексті сільського господарства та харчової промисловості».
Найбільшою проблемою сільського господарства Африки є надзвичайно високі втрати на всьому ланцюгу виробництва. Тут у підготовці та навчанні теорія займає ще забагато місця. «У нас є такі партнери, як Кенія, де випускники-аграрники виходять з університетів та коледжів, так ніколи й не торкнувшись руками землі. Вони мають теоретичні знання, але жодної практики. Втрати після збирання врожаю там сягають 40%. Це шокує. Як так може бути, що країна, яка так важко виробляє продукцію, втрачає так багато одразу після збирання врожаю?! Усі ці втрати відбуваються на шляху транспортування, логістики, зберігання, охолодження і подальшої обробки. При цьому я не маю на увазі високі технології, навпаки — там потрібні найпростіші технології. Лише це й трохи освіченості зумовили б величезні зміни в Африці».
Потрібно щось робити, щоб Африка могла забезпечувати харчами своє населення. «Сільське господарство або виробництво продуктів харчування та самозабезпечення є ключовими також для розвитку і захисту Європи, причому також з політичної точки зору. Кожен, хто здатен прогнозувати майбутнє, знає, що населення Африки, яке нині перевищує мільярд, до середини цього століття збільшиться щонайменше вдвічі, а до кінця століття — в чотири рази. У контексті змін клімату йдеться про понад 100 мільйонів людей, які потенційно стануть «кліматичними» біженцями, якщо не зможуть жити у своїх країнах. Захист і продовольча безпека в Африці — важлива проблема для всіх нас». І в цьому визначну роль відіграє експорт ноу-хау. Важливо брати з собою в цю подорож друзів і ділових партнерів і налагоджувати зв’язки.
Після заснування міжнародної школи HSWT у Тріздорфі має навчатися більше іноземних студентів. Тут вони можуть вивчати, наприклад, International Farm Management. В аграрній сфері HSWT наразі навчається майже 300 іноземних студентів. Надалі ми плануємо навчати приблизно 1000 іноземних студентів на рік, в основному, з країн Африки та Азії, переважно Центральної. «На жаль, ми ще не знаємо, де їх розмістити. Нам потрібен міжнародний студентський гуртожиток. Наразі шукаємо інвестиції та людей, які допомогли б нам збудувати гуртожиток на 200 кімнат. Набрати слухачів на курси — не проблема. Адже попит на практичну, прикладну підготовку в сільськогосподарському та харчовому секторі в усьому світі величезний».
Зв'язок з бізнесом і HORSCH
Для того щоб університет був практичним і «прикладним», потребуємо тісного зв’язку з компаніями. Це важливі партнери, особливо на ланцюгу виробництва.
«З одного боку, компанії, звісно, також прагнуть отримувати інформацію про ринок і працювати на ньому, знаходити відповідний персонал і людські ресурси, необхідні для розвитку бізнесу в національному та міжнародному масштабах. Для мене компанія HORSCH є глобальним гравцем і — без зайвих лестощів — ідеальною компанією середнього розміру, яка чудово позиціонувала себе на ринку й активно працює саме в цьому сегменті або в цьому ланцюжку створення вартості. Оскільки компанія спеціалізується в тій самій галузі, де ми працюємо, наші випускники і наші теми добре підходять один одному».
Корнелія Хорш також упевнена, що від співпраці обидві сторони лише виграють. Із 2018 року вона працює волонтером у HSWT, аби сприяти взаємообміну між наукою та бізнесом і спільно знаходити нові рішення. «Як сім'я і як компанія, ми вважаємо своїм соціальним обов'язком і відповідальністю брати участь в освітньому процесі та навчанні молоді», — наголошує вона. «Предмети, які викладають у HSWT, безпосередньо стосуються нашої галузі. Університет випускає добре підготовлених випускників, які вписуються в такі компанії, як наша. Ми також прагнемо проводити спільні дослідження з деякими професорами і сприяти взаємному обміну чи бути генератором імпульсів та ідей. Діяльність HSWT в Африці дуже цікава для нас як компанії — з економічного погляду, але особливо з точки зору благодійної діяльності». Університет отримує вигоду, задовольняючи потреби бізнесу, й у такий спосіб може бачити, куди в майбутньому прямуватиме розвиток. А бізнес, своєю чергою, має зиск від досягнень науки.
Пан Вельє також вважає цей симбіоз дуже важливим. «Це зміцнює позиції Баварії як майданчика для бізнесу, наукових досліджень і навчання. Я вважаю нас важливими партнерами, здатними витримати національну та міжнародну конкуренцію. Інколи бізнес нас випереджає, оскільки ринок або світ за межами університету обертається швидше, ніж він. Можемо спостерігати це насамперед у процесах стрибкоподібних змін, що наразі відбуваються. І тоді нам доводиться наближатися до швидкості зовнішнього світу. Інколи все навпаки». Завдання Еріка Вельє як президента — синхронізувати цю швидкість розвитку між університетом і бізнесом, намагатися балансувати, впроваджувати і підтримувати зміни. Наскільки швидко відбуваються зміни, також залежить від корпоративної культури та соціалізації в компанії.
«Загалом у нас зараз понад 1100 працівників разом із викладачами і понад 6000 студентів. Тобто наша система включає понад 7000 людей. Таку велику кількість навряд чи можна одночасно скерувати в одному напрямку. Це справжній виклик, але це також дає задоволення».
Куди з точки зору науки прямуватиме розвиток?
Ще цього року на базі однойменної баварської мережі буде засновано BayFIT — Центр університетів і сталого розвитку Баварії. Цей центр запропонує всім баварським коледжам (а також університетам) центральну платформу, щоб зміцнити сталий розвиток у навчанні, передачі знань і діяльності кампусу.
Окрім того, також цього року плануємо відкрити B.Life — Центр компетенції з управління змінами клімату. Він фокусуватиметься на сталому використанні землі та ресурсів. Наразі пан Вельє проводить співбесіди з потенційними керівниками цього центру, щоб розпочати його роботу. Ерік Вельє вже отримав узгодження на отримання додаткових ресурсів (професура, фінансування) для цього центру.
«Мені подобається порівнювати це з кольоровою білизною у пральній машині. Під час прання білизна переплутується. У подібний спосіб можна уявити університетську систему. Центральна система університету, сама по собі дуже складна та «взаємопов’язана», перебуває під впливом різноманітних зовнішніх чинників, зокрема, інтернаціоналізації, глобалізації, правових, фінансових та соціальних умов, зміни клімату, сталості розвитку, діджиталізації, різноманітності й рівності тощо. Вони повертають то ліворуч, то праворуч, то швидше, то повільніше. Виклик при цьому полягає в тому, що університет завжди знаходить правильну відповідь на ці чинники — з точки зору сили, напряму та успіху».
Так, наприклад, HSWT продовжуватиме робити ставку на Міжнародну школу і діяльність в Африці як реакцію на виклик інтернаціоналізації, щоб вивести прикладну практичну освіту за кордон — згідно з девізом HSWT «Прикладні науки для життя».