Обрав самохідний обприскувач
Нідерландець Ґерт Бурґер розмножує тюльпани та лілії. Технологія їх вирощування потребує інтенсивного застосування засобів захисту рослин. Адже зараження вірусом є ключовим чинником, від якого залежить, купить клієнт посадковий матеріал чи відмовиться від нього. Для більшої безпеки, ефективності і комфорту застосування ЗЗР фермер придбав навесні самохідний обприскувач HORSCH Leeb. Параметри техніки: об’єм бункера — 8000 л, ширина штанги — 36 м, сучасна технологія широтно-імпульсної модуляції. У статті він розповідає про досвід роботи у перший сезон.
Ґерт Бурґер — садівник та інженер-економіст за освітою, разом зі своїми небожами керує підприємством Burger Lelies en Tulpen BV. Воно розташоване у невеличкому селищі Еспел, всього за 2 км від нідерландського озера Ейсселмер. Чоловіки спеціалізуються на розмноженні тюльпанів та лілій. Щороку вони вирощують цибулини квітів на площі 150 га у 20-километровій зоні навколо Еспел, з яких 50 га зайняті під тюльпани і 50 га — під лілії. Решта землі розташована на другій виробничій локації у Північній Голландії. Є також площі у південній провінції Лімбурґ. «Ми розмножуємо близько 40 сортів тюльпанів і 20 — лілій. А всього існує понад 2000 сортів тюльпанів та 500 сортів лілій», — пояснює Ґерт Бурґер.
Як і більшість його колег у провінції Флеволанд, Ґерт Бурґер має привілей працювати на дуже родючих піщаних і глинистих ґрунтах із достатнім рівнем опадів. Це найкращі умови для вирощування цибулин квітів. Проте господарює він не на власних землях. «Усі площі ми орендуємо. А оскільки тюльпани та лілії потребують п’ятирічної перерви на одних і тих самих площах, ми підтримуємо добрі орендні взаємини з багатьма фермерами. При цьому коли ти працюєш із сучасною технікою, яка зберігає довкілля, — маєш перевагу», — так пояснює Ґерт Бурґер власні умови господарювання.
Збирання лілій
На початку листопада робочий колектив збирає лілії та висаджує цибулини тюльпанів. На подвір’я господарства постійно заїжджають трактори з великими причепами та розвантажують у 20-тонний приймальний бункер перед великим ангаром суміш із землі, коріння й жовто-білих цибулин. Потім цибулини квітів проходять кількаетапний процес: їх миють, сортують, завантажують у дерев’яні ящики та просушують. Згодом у схожому за розмірами технічному приміщенні багато працьовитих рук очищують цибулини від рослинних решток. Після чого їх автоматично сортують за вагою.
Міжнародна торгівля
«Більшу частину врожаю постачаємо своїм клієнтам. Це голландські експортні підприємства, які продають цибулини квітів у всьому світі. Цибулини тюльпанів продають приблизно порівну всередині країни й на ринку європейських країн. Потім із них вирощують свіжі квіти. Натомість цибулин лілій залишається у Нідерландах орієнтовно 10%. Більшу частину суднами відправляють із Роттердама до Мексики, Колумбії, Японії та Китаю», — пояснює господар свій бізнес.
Методи розмноження
Невелику частину врожаю квітникар знову використовує для розмноження. Лілії розмножують окремими лусочками, на які розділяють цибулини. Їх саджають у торф’яний мох і розміщують у темному приміщенні з регульованим мікрокліматом (умови симулюють літо і зиму). За 13 тижнів за температури 23 °C на лусочках можна помітити молоді цибулинки — в середньому по дві на кожну лусочку. Велика цибулина лілії дає приблизно 25 лусочок, тож Ґерт Бурґер із кожної цибулини всього за шість місяців отримує близько 50 нових цибулин. Матеріал витримують ще 13 тижнів за температури 5 °C. Після цього фермер може висаджувати молоді цибулини лілій.
Вегетативне розмноження тюльпанів відбувається за допомогою дочірніх цибулин. Один тюльпан утворює одну-дві цибулинки-дітки. Упродовж весни і літа вони виростають на материнській цибулині, в липні їх викопують, а у жовтні-листопаді саджають заново.
Тюльпани та лілії відрізняються за періодом вегетації, тому робочий колектив із восьми осіб на підприємстві Burger Lelies en Tulpen BV зайнятий цілий рік. У період збирання врожаю наймають ще 30–40 сезонних працівників.
Висока інтенсивність захисту рослин
Для обох видів рослин однаково важливо контролювати рівень зараження в полі. Адже вірусні інфекції знижують якість продукції. Посадковий матеріал можуть забракувати навіть за 5%-вого рівня зараження і тоді він придатний лише для виробництва біогазу. «При цьому йдеться про вартість 35 000 €/га. До цього додамо приблизно таку саму суму на вихідний посадковий матеріал. Нашим найбільшим ворогом є попелиця, і в боротьбі з нею ми не вдаємося до жодних ризикованих методів», — наголошує Ґерт Бурґер. Із кінця лютого і до збирання врожаю, починаючи з другого тижня червня, він обприскує тюльпани раз на тиждень, за теплої погоди навіть що п’ять днів. За рік виходить загальна кількість 20 обприскувань. Щодо лілій це навіть 30 виходів у поле. Якщо скласти разом обробки лише проти вірусів, виходить, що за рік доводиться обробити загальну площу 2500 га. А ще вносять гербіциди і фунгіциди на загальній площі 250 га.
Квітникар застосовує синтетичні інсектициди хімічної групи речовин і переважно рідкі репеленти. «Частково працюємо з Алое Вера. Порівняно з традиційними речовинами для відлякування вона забезпечує мінімальну ефективність 30% — тобто це ризик, як я вже казав, якого ми не можемо собі дозволити. Якщо у майбутньому нам доведеться перейти на екологічні продукти такого роду або запровадити їх у своїй стратегії обробок, гадаю, нам доведеться обприскувати ще частіше , — розмірковує Ґерт Бурґер. — Та в будь-якому разі з нашим новим обприскувачем маємо достатню потужність».
Перший самохідний обприскувач
На початку року господар підприємства вперше вирішив придбати самохідний обприскувач: модель Leeb 8300 PT компанії HORSCH. Він має бак із неіржавної сталі на 8000 л, 36-метрову штангу, відстань між форсунками 25 см, автоматичне регулювання тиску в шинах і нову технологію широтно-імпульсної модуляції (ШІМ). «Раніше ми працювали із причіпним обприскувачем об’ємом 4000 л і шириною захвату штанги 36 м. Міркували — придбати схожу машину і новий трактор чи ліпше самохідний обприскувач. Тепер, озираючись назад, бачимо, що ухвалили правильне рішення. Ми цілком і повністю задоволені нашим самохідним обприскувачем. Він задовольняє всі наші потреби краще, аніж трактор, агрегатований з машиною», — пояснює Ґерт Бурґер. Його співробітник працював з обприскувачем із 310-сильним двигуном із травня і донині й ним дуже задоволений. Найбільше йому подобається кращий огляд попереду кабіни, менші витрати часу на підготовку машини й те, що керувати машиною, що має функцію широтно-імпульсної модуляції від Raven, зручно з кабіни. Для цього достатньо лише обрати необхідну відстань до цільової поверхні, а також витрати води і тиск. Якщо трапиться збій чи помилка, наприклад, заб’ється форсунка, інформація в автоматичному режимі надходить на термінал. Як шеф, так і оператор у захваті від GPS-керування. «Завдяки точності RTK-системи не трапляється перекриттів під час обприскування. Через це заощаджуємо 1–3% ЗЗР на кожному проході. Маючи витрати на ЗЗР понад 200 000 €/рік, теоретично можемо заощадити на невелику додаткову відпустку», — усміхаючись, підсумовує Ґерт Бурґер. За рівнем витрат пального 9 л/год під час обприскування і 25 л/год під час транспортування (50 км/год) самохідний обприскувач відповідає трактору з причіпним обприскувачем об’ємом 4000 л. Зате завдяки регулюванню тиску в шинах за підвищеної вологості помітно менше ущільнює ґрунт. «Оскільки для догляду полів із квітами послуговуємося одними й тими самими технологічними коліями, мінімальне ущільнення ґрунту — для нас і наших орендодавців дуже важлива тема. Зрештою порожній 8300 PT важить 12,5 т», — аргументує Ґерт Бурґер.
Мінімізація знесення препаратів
У Нідерландах ледь не кожне поле межує із водоймою. Через це Ґерт Бурґер працює зі смугами розмежування 7 м, які лишає не обробленими. Під час розвороту обприскувача оператору щоразу доводиться складати штангу, щоб вона не перетинала водойму. «Саме тому ми обрали штангу з п’ятьма секціями замість семи. Було б чудово, якби вона складалася ще швидше, аніж тепер», — пояснює фермер.
Щоб запобігти знесенню препарату до водойм, швидкість руху обприскувачів у Нідерландах законодавчо обмежена до 8 км/год. «Із технікою, яку мали раніше, ми не могли на такій швидкості доїжджати до кінця поля. З одного боку, це впливало на продуктивність, із другого — ефективність обробітку на краях поля завжди була гіршою, ніж на всьому полі, — згадує пан Бурґер. — Тому з новою технікою ми прагнули зменшити відстань штанги до цільової поверхні до максимальних 30 см. Це запобігає знесенню препарату, натомість потребує збалансованого, спокійного і рівного положення штанги й розташування форсунок із відстанню 25 см між ними. Нова машина задовольняє обидві ці вимоги. Завдяки застосуванню 50%-вої форсунки ми автоматично зменшили знесення препарату на 90%», — зазначає він.
Широтно-імпульсна модуляція
Завдяки технології широтно-імпульсної модуляції, оснащення для якої Ґерт Бурґер вчасно замовив, оператор може рухатися на швидкості 8 км/год аж до самої смуги розмежування. Так він встигає обробляти вдвічі більшу площу за той самий час порівняно з попереднім обприскувачем. «Адже з ШІМ тиск у форсунці та розмір краплі однакові й не залежать від швидкості руху машини. Це гарантує сталу високу якість внесення робочого розчину і забезпечує найкращий ефект. Я впевнено розраховую, що це позначиться також на врожайності», — вважає Ґерт Бурґер. Окрім того, великий бак для робочої рідини дає змогу збільшити витрати води із 300 до 350 л/га.
Технологія від Raven коштувала фермеру майже 1000 € на кожен метр робочої ширини захвату штанги. Але завдяки цій технології він отримав дотацію від держави у вигляді зменшення податку на прибуток у розмірі 27% вартості обприскувача. «Разом з іншими технічними перевагами, звісно, це слугувало додатковим стимулом, щоб придбати самохідну машину 8300 PT компанії HORSCH», — підсумовує на завершення підприємець.