HORSCH Live у новому форматі
HORSCH Live заходить на третє коло — цього разу у новому форматі. 2022 року HORSCH запросив різних доповідачів і гостей із різних галузей сільського господарства, щоб поінформувати і подискутувати на актуальні теми і події.
Та дещо все ж таки було нове! Адже замість усіх доповідей та круглих столів, що їх у минулі два роки організовували протягом лише одного тижня, HORSCH започаткував серію заходів. Розпочали з двох круглих столів, які транслювали наживо. Від початку грудня 2022-го до середини лютого 2023-го експерти презентуватимуть доповіді з найрізноманітніших тем. Щопонеділка ввечері ми транслюватимемо їх на наших звичних каналах у соцмережах. Цього року йтиметься про зміну клімату і ґрунти. Основна тема: «Баланс у ґрунті — запорука врожаю».
HORSCH Live стартував із двох дискусій. 29 листопада 2022 року учасники спілкувалися на тему «Екстремальні погодні явища: що чекає на аграріїв Центральної Європи і як діяти». Тема розмови 2 грудня 2022-го звучала так: «Готівка — це король? Скільки капіталу мусить мати підприємство?»
HORSCH Live — початок
Минуле літо ще раз продемонструвало, який вплив може справляти погода на сільське господарство. Екстремальні погодні явища створюють дедалі більше проблем аграріям у всьому світі. На шпальтах минулого видання terraHORSCH док. Франк Вексунґ, науковець Потсдамського інституту досліджень впливу клімату, висловив свої припущення, що інерція погоди буде більш вираженою, тобто частіше траплятимуться затяжні циклони чи антициклони, внаслідок яких екстремальні погодні явища триватимуть довше.
Під час круглого столу HORSCH Live 29 листопада 2022-го він дискутував із док. Райнером Ланґером (голова правління страхового об’єднання від граду), Карл-Філіппом Бартмером (директор аграрного підприємства AVG Mücheln) та Філіппом Хоршем (директор HORSCH Maschinen GmbH). Бесіда проходила під модерацією Міхаеля Брауна і називалася «Екстремальні погодні явища: що чекає на фермерів у Центральній Європі та як діяти».
Несприятлива погода й екстремальні явища існували завжди. «Погода є частиною клімату, тобто клімат складається із сукупності погодних явищ — у середньому, приблизно за 30 років. Екстремальні явища також є частиною клімату. Вони особливо проявляються в роки зміни клімату, коли спостерігається зміщення від однієї кліматичної області до іншої», — розповів док. Франк Вексунґ.
Ми помічаємо, особливо останніми роками, що екстремальні явища дедалі частішають і сильніше проявляються. У сільському господарстві проблемами є ранньовесняна посуха та пізні приморозки. Вони негативно позначаються на розвитку культур і частково спричинюють значні втрати. Якщо за цими явищами настає велика посуха із відсутністю опадів, уникнути втрати врожаю не вдається. «Посуха та високі температури, безперечно, стануть невід’ємною частиною клімату. Але і це ще не все». Слід очікувати, що місцями почастішають сильні зливи і тривалі дощі. Усе це становить значний виклик для європейських аграріїв. Тож постає запитання: як організувати виробництво, щоб і надалі постачати продовольство й годувати світ?
Чи усвідомлює галузь страхування посилення проявів екстремальних погодних явищ? На це запитання док. Райнер Ланґнер дав чітку відповідь: посилення очевидне! Проте з великою відмінністю між країнами. Наприклад, цього року в країнах Балтії переважали дощі із частими штормами, що спричинило суттєві втрати. На Заході було дуже сухо, тож втрати зумовила посуха. Слід відзначити, що німецькі аграрії не часто страхують свій урожай від посухи, розповів док. Ланґнер. «Тут посіви страхують від пошкоджень градом, зливами чи штормовими дощами, але від посухи — рідко. За моїми оцінками, загальна площа приблизно 100 000 га». Стосовно граду 2022 рік був для Німеччини середньостатистичним, тобто без якихось особливо значних втрат. «Але ми знаємо, що багато регіонів зазнали суттєвих втрат, особливо пізніх культур, зокрема кукурудзи. У Бельгії та Люксембургу нам довелося врегульовувати надзвичайні втрати, зокрема через посуху».
Роки з 2018-го по 2022-й зазнали значного впливу від посухи. Водночас аграрії зазнали інтенсивних погодних умов. Наприклад, у долині річці Ар сталася повінь унаслідок настільки сильних дощів, яких до того часу метеостанції не фіксували жодного разу. Окрім цього, в минулі роки помітно зросли відшкодування втрат унаслідок торнадо. «І це також результат тих явищ, які в майбутньому, напевне, траплятимуться ще частіше», — підкреслив док. Ланґнер.
Філіпп Хорш також спостерігає глобальне збільшення екстремальних погодних явищ у різних регіонах. «Надзвичайні посухи, насамперед, у Південній Америці, південно-західній частині Бразилії, Парагваї. У Південній Африці цього року, навпаки, надміру дощило». В Австралії цьогоріч також трапилися втрати врожаю через надмірну кількість опадів.
Затяжні фази посухи або дощів суттєво ускладнюють роботу аграріїв. Бути готовими до обох екстремальних явищ — величезне завдання і водночас неймовірний виклик, — вважає Філіпп Хорш. Карл-Філіпп Бартмер може це лише підтвердити: доводиться набагато гнучкіше реагувати, працювати із ще більшою продуктивністю у потрібний час. «Вислів «сільське господарство — це строковий бізнес» набуває зовсім іншого значення». Поточні й точніші моделі погоди можуть допомогти оптимізувати виробничу організацію та ухвалювати оптимальні рішення щодо повсякденних виробничих процесів, — пояснив він.
На запитання, на який період у майбутньому можливо буде передбачити погоду, а відколи прогнози є радше розмитими, док. Вексунґ відповів, що прогнози на тиждень правдиві, а їх межа — приблизно два тижні. «Насправді дуже складно прогнозувати на більший строк, аніж два тижні». Чому ж тоді кліматологи ризикують прогнозувати зміну клімату? Не можна сказати точно, якою буде зима, але можна точно сказати, що вона буде теплішою. Це і є суттю кліматичних моделей. Позитивно, що останніми роками прогнози погоди стали значно якісніші. Проте вони все одно ще точні настільки, як вимірювальна сітка. «Часто не помічають, що моделювання погоди є лише елементом прогнозу погоди. Ці прогнози постійно коригують, використовуючи інформацію про місцеву погоду, яку передають із метеостанцій».
Підсумовуючи, він наголосив, що клімат змінюється швидше, аніж це передбачали раніше, і в майбутньому сільське господарство має бути готове до тривалих погодних явищ.
У зв’язку зі зміною клімату й викликами, що постають перед сільським господарством, виникає проблема, як у майбутньому прогодувати населення світу, що зростає. Карл-Філіп Бартмер вбачає розв’язання в інтенсивній співпраці технічної галузі, науки та селекції. Селекція нових адаптованих сортів — це тема, яка може бути реалізована у довгостроковій, а не короткостроковій перспективі, доповнив док. Ланґнер. Хоча саме районування сортів стане вирішальним чинником для виробництва зернових високої якості, зокрема, в німецькій аграрній галузі, вважає пан Бартмер. Аграрії мають розуміти, що селекціонери є їхніми найпершими союзниками в ефективному протистоянні змінам клімату. «Я вважаю, що фермери зобов’язані зробити відповідний внесок у те, щоб наша селекція залишалася життєздатною і щоб у майбутньому ми були забезпечені високопродуктивними районованими сортами».
Готівка — це король?
Останніми роками господарства мали доступ до капіталу під низькі відсотки. На ліквідності фермерів позитивно позначалися незначні коливання цін на виробничі ресурси і їх короткострокова доступність. З економічного погляду постійно підтримувати високу ліквідність нераціонально. Проте в минулі роки дещо змінилося: ціни на виробничі ресурси для сільськогосподарських продуктів вибухнули. Особливо зросла ціна на добрива — удвічі порівняно з попереднім роком. Через зростання цін на засоби виробництва істотно зріс також оборотний капітал у рослинницьких господарствах.
Під час другого круглого столу HORSCH Live «Готівка — це король? Скільки капіталу мусить мати підприємство?» розмову вели Дірт Рів’є (фермер із Мекленбурґ-Передньої Померанії), Фелікс Голльманн (незалежний консультант, аграрний економіст і співвласник LBB GmbH), Бернд Верцінґер (аграрний інженер та менеджер зі збуту компанії Deutsche Kreditbank AG) та Міхаель Хорш. Модератором був Маттіас Лех (продукт-менеджер Farm & Food). Йшлося про те, як сільськогосподарським підприємствам перелаштуватися, щоб і надалі залишатися ліквідними та рентабельними і наскільки сильно ці зміни вплинуть на політику відсоткових ставок у фінансуванні виробничих ресурсів та землі підприємств.
Бернд Верцінґер, який опікується усім спектром сільськогосподарських підприємств разом з виноградарями, на початку дискусії пояснив, що його клієнтів турбують як загальні, так і доволі специфічні теми або проблеми чи потреби. До загальних тем належать погодні умови, зміни на ринку, волатильність і ліквідність. «Власне, це стосується всіх виробничих галузей. Водночас є й інші дуже різноманітні питання». Ці теми частково комплексні через специфічність господарств. Тому вони складніші, але разом із тим і цікавіші. Як показав минулий рік стосовно рослинництва і нестабільності ринків, висока волатильність потребує іншого керування ліквідністю. Потреба у ліквідності дуже висока, тож постає запитання, як її забезпечити. «Тоді виникає запитання на кшталт: Що я отримаю із власного врожаю? Яка сума доступна на рахунку? Які умови треба прописати у договорі та як вони вплинуть на ліквідність? Це найпоширеніші питання, якими переймаються підприємства рослинницького напряму».
Із минулого року компаніям доводиться мати справу з порушенням ланцюгів поставок і надміру високими цінами на засоби виробництва. Їх постачання відбувається із запізненням або вони взагалі не надходять, пояснив Міхаель Хорш. Він відстежував ситуацію з позиції не лише фермера, а й виробника сільгосптехніки. Пік цін спостерігали у квітні, а вже у серпні вони пішли вниз. «Ціни ще знижуватимуться, оскільки, на мою думку, ми перебуваємо у стадії прихованої рецесії», — сказав Міхаель Хорш. Звісно, він не вірить, що протягом наступних місяців ціни знов сягнуть попереднього рівня, але й не вважає, що цінові хвилі будуть ще більші. «Я гадаю, ціни коливатимуться на тому рівні, на якому ми перебуваємо зараз, може, дещо меншому». Постає запитання, чи повернуться відсотки приблизно на той самий рівень, що були пів року тому. Хоча й на нульову ставку він також не розраховує.
Те що коливання цін можуть відбуватися швидко й несподівано, відчув на собі й Дірт Рів’є. «2007 року ми отримали найгірший урожай минулих років у всьому світі, й ціни істотно підскочили. Ціни на добрива також були тоді майже такими високими, як сьогодні. Тоді у 2008-му отримали рекордний урожай у всьому світі, й все обвалилося. Це ситуація надто швидких змін, яку дуже складно спланувати. На той час багато господарств закупило дуже дорогі добрива та зберігали на складах. Я особисто викупив ячмінь у сусідів по 190 €/т, а за шість місяців продав по 80 €/т. Жодна людина не очікувала такої волатильності. «Дуже складно прорахувати і спрогнозувати на майбутні роки рівень цін. Із початком війни ціна на пшеницю, яка вже й до того зросла, збільшилася ще на 100 €/т. За словами Рів’є, йому та багатьом фермерам бракує досвіду для таких прогнозів, як варто планувати.
Клієнти Фелікса Голльманна також говорили про наближення рецесії. Деякими її індикаторами слугує те, що банки США не підвищують ключових відсоткових ставок такими темпами, як раніше. Ціни на енергоносії, зокрема на нафту, знову знизилися. Йому здається, що на відміну від інших видів сировини, лише єдина пшениця утримує відносний рівень цін. «Я побоювався, що пшениця опуститься до позначки 200 €/т і на цьому етапі виникне розрив ліквідності. Особливо, якщо добрива залишаться дорогими». Однак виявилося, що й добрива подешевшали. І навіть якщо ціна на пшеницю й добрива падатиме паралельно, ризику ліквідності можна буде уникнути, вважає Голльманн.
На запитання публіки, чи зменшиться у середньостроковій перспективі оборотний капітал, Рів’є пояснив, що це залежить безпосередньо від цін на добрива, насіння і ЗЗР. «Ми вважаємо, що вони не впадуть до початкового рівня, але сподіваємося, що й ціна на пшеницю теж не опуститься до колишніх 180 €/т. Адже тоді аграріям буде дуже складно впоратися з новим оборотним капіталом, що зросте, чи прямими витратами. Це вкрай простий розрахунок».
Стосовно землі та оренди думки різняться. Міхаель Хорш спостерігає багато випадків, у тому числі за кордоном, коли фермери кажуть, що не можуть розширятися. Хоча в усьому світі під орендою від 50 до 60% земель. Щоб утримувати ці площі, слід зважати на високу орендну плату. «Місцями вона непомірно зростає. Піднявшись один раз, ціна на землю вже не опуститься», — наголосив пан Хорш.
Наприкінці дискусії учасники дали ще кілька порад глядачам та аграріям. Так, Бернд Верцінґер пояснив, що важливо провести реалістичний аналіз підприємства і переглянути свою стратегію — чи потребує вона оптимізації. Звісно, невід’ємною складовою успіху є задоволення від роботи. І пан Голльманн може це лише підтвердити. «Окрім того, для ліквідності слід мати на банківському рахунку або, як резерв, 200 € на гектар у період перед збиранням урожаю, аби впевнено й незалежно відпрацювати наступний сезон».
Міхаель Хорш оптимістично дивиться у майбутнє. Він упевнений, що галузь впорається навіть з значною рецесією: «Я знаю, що ми, німці, вміємо працювати, коли це необхідно. Ми добре це довели під час фінансової кризи і зможемо довести це зараз. Скажу вам одне: незалежно від того, триватиме це рік, два чи три, ми зможемо із цим впоратися». Він також не особливо переживає за фермерів, адже впевнений, що вони добре подолають скрутні часи.
Як взяти участь у наших заходах
Хочете дізнатися більше про згадані тут чи інші теми HORSCH Live?
Усі доповіді можете безоплатно і без жодної реєстрації побачити на нашому сайті, а також на наших каналах на YouTube, Facebook чи LinkedIn. Подальша інформація із програмою на різні дні розміщена на інтернет-сторінці HORSCH.
Пропустили доповідь? Тут доступний запис виступів і дискусій: