Яку роль відіграють стартові добрива
Раніше ми вже детально проаналізували потреби кукурудзи у поживних речовинах і технічні рішення для внесення добрив. Третю частину серії про тверді та рідкі добрива присвятимо впливу стартових елементів живлення на ріст і розвиток рослин. Наші висновки ґрунтуються на результатах масштабних польових дослідів.
Щоб отримати відповідні дані, на різних локаціях були закладені масштабні досліди. Основна мета — знайти відповіді на ключові запитання.
- Як доповнити класичне внесення діамофосу в рядок або зменшити його норму і не втратити врожайність? Чи не зменшиться врожай, якщо зменшити загальну норму стартових добрив і додати до діамофосу рідкі добрива? Під час польових дослідів діамофос поєднували з розчином NPK у різних комбінаціях і ступенях зменшення.
- Чи відрізняються чистий азот (КАС) і рідкі NPK-добрива? У цьому досліді застосовували лише рідкі форми добрив.
- Чи можна убезпечити врожай від втрат у складних умовах вирощування та погодних екстремумів? Чи допомагає цілеспрямоване внесення добрив сформувати здоровіші посіви, здатні краще витримувати спеку і нестачу вологи? Щоб з’ясувати це, тестували різні варіанти поєднання діамофосу з рідкими NPK.
- Класичне внесення твердих добрив (діамофосу) з насінням у рядок без додаткового рідкого підживлення також було частиною серії досліджень.
Під час дослідів застосовували машину, яку спеціально для цього адаптували. На шестирядну Maestro TV з регульованою рамою встановили кілька систем подачі рідких добрив:
- для підкореневої аплікації;
- внесення безпосередньо в рядок до насінини;
- внесення поруч із рядком — у прикореневу зону кукурудзи.
Окрім того, машину оснастили бункером для твердих добрив, щоб вносити діамофос у класичний спосіб. До комбінації додали також передньонавісний бак Leeb 1.4 CT — автономний фронтальний бак із власним насосом і системою керування для внесення рідких добрив. Цей варіант комплектації створили спеціально для низки досліджень. Водночас подібні конфігурації вже застосовують для різних моделей Maestro, зокрема, SV/SX, SV L/SX L та RV. У майбутньому планують впровадити їх для ширшого модельного ряду.
Локації та умови проведення
Випробування проводили в різних регіонах: у Чехії — на ділянці з важкими ґрунтами, де проводили прямий висів; у Штирії (Австрія) та в Ельзасі (Франція) — на землях із теплим кліматом, дуже сприятливих для вирощування кукурудзи. Провели дослід і в районі Швандорфа, а також безпосередньо на демо-ділянках штаб-квартири компанії у Німеччині — на полях із середнім потенціалом урожайності. Отже, різноманітні дослідні ділянки дають змогу охопити широкий спектр умов. Вибір локацій не претендує на вичерпність, лише має на меті дати репрезентативний зріз агрономічних ситуацій. Сівбу проводили в період із 10 по 24 квітня — залежно від того, які строки є звичними в кожному конкретному регіоні. На момент сівби ґрунт на всіх полях мав достатньо вологи. Дощі пройшли вчасно. Після них на багатьох ділянках значних опадів не було впродовж тривалого часу — іноді до чотирьох тижнів поспіль. Загалом ситуація із доступністю вологи була дуже різною. Весна 2025 року на всіх локаціях була доволі прохолодною. Наприкінці травня нічні температури місцями опускалися нижче за 10 °C, іноді й до 2 °C. Удень часом ставало тепліше, але загалом температури в цей період були нижчими за середні багаторічні показники. Це створило сприятливі умови, давши змогу в прохолодному сезоні чіткіше побачити ефекти цілеспрямованого внесення стартових добрив.
Спостереження на посівах
Перші результати стали помітні вже на початкових стадіях розвитку рослин. На тих полях, де вносили лише рідкий КАС без додавання фосфору, рослини, як і очікувалося, набули синьо-фіолетового відтінку. Цей ефект додатково підсилили прохолодні температури. Рослини змінювали забарвлення навіть на ділянках, де спочатку внесли рідку гноївку і фосфору мало б вистачати. Але через низьку температуру ґрунту фосфор залишався не доступним для засвоєння.
Дуже добре розвивалися посіви, на яких внесли рідкі NPK. Тут не було синьо-фіолетового забарвлення, адже попри низькі температури фосфор, внесений в рядок у рідкій формі, був доступний рослинам. До стадії 4–5 листків рослини значно краще росли й були порівняно більшими та міцнішими. Подібні ефекти спостерігали й там, де вносили діамофос як контактне добриво у рядок із насінням. Типового синього забарвлення тут також не було помітно. Не змінювали кольору рослини й на ділянках, де провели класичне підкореневе підживлення. Однак тут було помітно, що знадобився деякий час, аби коренева система дісталася депо добрив. Проте різниця із посівами, що їх підживлювали рідкими добривами, швидко зникла.
Коли вносили вищі дози добрив — у варіантах і з КАС, і з комплексними NPK, спостерігалися опіки насінин. Їх дослідники спровокували свідомо, щоб отримати чіткі дані про те, за якої норми добрив вони трапляються і де межа допустимої норми внесення. Внесення рідких добрив безпосередньо в посівну борозну називають контактним або стартовим підживленням рослин, тобто додатковим. Дослідження продемонстрували, що основну норму добрив слід вносити у вигляді підкореневого закладення депо, рідких органічних добрив або забезпечити з поживних речовин, які вже є в ґрунті. Основне живлення неможливо повністю замінити контактними добривами (чи то рідкими, чи твердими), адже надмірна доза добрив може обпалити насіння й молоді паростки.
Перспективи
Дослідження триватимуть протягом літа. У центрі уваги — різниця у врожайності та відповідь на запитання, чи вплине розбіжність у ранньому розвитку на кінцеві результати або з часом вона нівелюється. Нові підсумки досліджень будуть готові вже до листопадової Agritechnica. До речі, на ній планують репрезентувати техніку для внесення рідких добрив. Тож і цю тему із задоволенням обговорюватимуть із гостями.