Home » Видання 29-2024 » Репортажі з підприємств » Найвища ефективність завдяки інноваційним технологіям: агропідприємство Гіссманн, DE

Найвища ефективність завдяки інноваційним технологіям

Упродовж кількох років сільсько­госпо­дарське підприємство Ґіссманн поступово придбало машини майже всіх продуктових лінійок HORSCH. Юрґен Ґіссманн та його син Ґеорґ цілком задоволені своїм вибором. У terraHORSCH вони розповідають про своє підприємство.

Агропідприємство Ґіссманн опікується винятково рослин­ництвом, маючи в обробітку 600 га землі. Заснували його з нуля 1991 року. Підприємство розта­шоване у Північній Саксонії (Німеччина) на межі із Саксонією-Ангальт. Для нього  характерні лесові ґрунти із середнім балом бонітету 80–82 пункти.
На початкових етапах розвитку тут працювало до шести працівників, оскільки ще до 2003 року підприємство відго­до­вувало бугаїв (100 голів). Однак ситуація істотно змінилася. Зараз на підприємстві працюють два члени родини й один студент. У піковий сезон основну роль відіграє добре оснащений машино-тракторний парк. Тобто проблему вузьких часових рамок компенсують за допомогою високо­продуктивних машин, а не сезонних працівників.

Цього року майже в усіх регіонах Німеччини були проблеми через негоду і значні зливи. На щастя, родину Ґіссманн ці погодні умови оминули. «За останніх десять років середня кількість опадів трохи пере­ви­щувала 500 мм, включаючи посушливі роки із 2018 по 2020-й. Від опадів нас захищає гірський масив Гарц. Але це водночас і благо, і зло», — пояснює власник госпо­дарства Юрґен Ґіссманн. Дренажні системи на полях прокладені ще за часів НДР і працюють досі. Вони забезпе­чують суттєві переваги, особливо в останні роки, коли зливи поси­лилися. Вода має змогу стікати, тож на полях не застоюється, що могло б спричинити втрати врожаю. 30–40 років тому в середньому за рік випадало 480 мм опадів, а наразі їх кількість перевищує 500 мм. «Попри більшу кількість опадів, у нас дедалі частіше трапляються посушливі періоди», — зазначає Ґеорґ Ґіссманн. Попри те що кількість опадів зросла, тепер вони розпо­діляються протягом року нерівномірно. Якщо раніше дощі випадали регулярно з передбачуваною періодичністю, то тепер за півгодини негоди іноді наливається 10–20 літрів води на квадратний метр. А після цього настає тривала посуха з високими темпе­ратурами. Так було й цього року. Зернові встигли зібрати за сонячної погоди, а вже у серпні почався дощовий період. Під час посівної ріпаку п’ять тижнів тривала посуха, яка супро­воджу­валася екстре­мальною спекою і сильним східним вітром. «Наслідки цього можна побачити на посівах озимого ріпаку. Вони зійшли зі значним затриманням, але наразі вже доволі добре відновилися», — додає Ґеорґ Ґіссманн.

Вирощування основних культур та оптимізація

Основною культурою в госпо­дарстві Ґіссманн є озима пшениця, переважно класу А. Вона займає половину площі госпо­дарства. Окрім того, вирощують силосну кукурудзу для розта­шованої поруч біогазової установки. На сталій кількості гектарів вже 33 роки поспіль сіють цукрові буряки. Останніми роками вирощу­вати ріпак стало складніше через поширення шкідників і посухи. Тому 2023 року вирішили зменшити площі під ріпаком. Натомість посіяли соняшник, щоб зберегти в сівозміні частку олійних культур і водночас краще адапту­ватися до посушливого і теплого клімату. Із цього сезону додатково нала­годили співпрацю із сусіднім господарством і почали вирощувати картоплю, що дало змогу розширити сівозміну.
Ґрунт обробляють, в основному, шляхом мульчу­вання, щоб краще акуму­лювати вологу. Оранку проводять лише за явної потреби, наприклад, коли після озимої пшениці сіють озимий ячмінь. Після того як цьогоріч розши­рили сівозміну, вирішили повністю відмо­витися від оранки й перейти на міні­мальний обробіток. Для цього на великих площах заклали досліди, щоб оцінити переваги покриву ґрунту за посушливих умов. «Усе ж без глибокого розпу­шування нам не обійтися, особливо під культури, які для розвитку кореневої системи потребують пухкого ґрунту в глибших шарах. Тому в нашому господарстві працює два різних Terrano», — розповідає Ґеорґ Ґіссманн.

Гібридний підхід

Механічний спосіб контролю бур’янів у госпо­дарстві Ґіссманн важливий не лише на посівах соняшнику, де цього року отримали дуже хороший досвід. Усе почалося з демонстрації штригельної борони Cura 12 ST. Без будь-яких передумов зробили нею кілька проходів у полі з озимою пшеницею, а далі продовжили вико­нувати звичні для госпо­дарства заходи аж до збирання врожаю. Справжньою неспо­діванкою стало порівняння врожайності, коли оцінили результати її карто­графування. На оброблених ділянках урожайність виявилася вищою на цілу тонну. «У цей момент ми вирішили придбати собі Cura, щоб і далі досліджувати цю тему», — розповідають Ґіссманни. Відтоді вони продовжують експе­рименту­вати з тим, коли саме оптимально засто­совувати штригельну борону. Спочатку нею обробляли лише невеликі ділянки, потім такі площі вирішили розширити. Минулого року для одного пшеничного поля визначили мету: «Без гербіцидів аж до збирання». Поле готували мульчу­ванням, добре перемішавши пожнивні рештки із ґрунтом. Для осінньої посівної склалися складні умови, тож уперше вийти в поле зі штригельною бороною вдалося лише на початку листопада. Навесні за її допомогою руйнували потужну льодяну кірку, що утворилася через рясні осінні дощі. Зрештою останнє боро­нування провели наприкінці березня. У фазу виходу посівів у трубку виявили, що на полі залишилися деякі бур’яни, зокрема, рутка і ромашка. Тож вирішили застосувати дешеві гербіциди. «Цей експеримент, можливо, не був ідеальним, але для нас виявився цілком успішним. Змогли також заощадити на фунгіцидах, оскільки пшениця була повністю здорова, хоча цей сорт відомий схильністю до різних хвороб. Окрім того, поле було розташоване в зоні підвищеного забруднення нітратами, тому внесли лише 80% рекомендо­ваної норми азотних добрив. Результат очевидний: врожайність і якість зерна з цього поля перевищили цьогорічний середній рівень по нашому господарству», — пояснює Ґеорґ Ґіссманн.

Задоволені всією лінійкою

«Усе почалося 2017 року, коли отримали першу машину HORSCH — сівалку Pronto 6 DC. Відтоді ми повністю перейшли на червону техніку зі Швандорфа», — розповідає Юрґен Ґіссманн.
Неподалік від їхнього госпо­дарства, в місті Зіцш, розташований центр HORSCH, що його відкрили у 2017 році. «Там ми отримуємо чудовий сервіс і компетентні консультації». Окрім того, близькість до центру дала госпо­дарству змогу протесту­вати різну техніку, випробувати машини в роботі й порівняти різні способи сівби. Ці чинники стали вирішальними, тож тепер у госпо­дарстві більшість техніки марки HORSCH. Спочатку придбали Pronto 6 DC, яка й досі надійно виконує свою роботу, потім поповнили свій парк Joker 6 RT, Terrano 6.4 GX і Terrano 3 FX — ним, в основному, розпушують техно­логічні колії. Його також засто­совують перед сівбою ріпаку, адже завдяки оснащенню лапами ULD він розпушує ґрунт на глибину до 35 см, не перемі­шуючи шарів. Органічні рештки при цьому залишаються на поверхні й захищають від сонячних променів. Натомість ущільнення руйнуються, забез­пе­чуючи корінню рослин ріпаку безперешкодно проростати вглиб.

У 2022 році поповнили машино-тракторний парк новими Cura 15 ST і Maestro 12 CX. Maestro обрали, насамперед, тому що перейшли на точний висів ріпаку. У просапний спосіб із міжряддям 50 см висівають також кукурудзу, цукрові буряки та соняшник. У листопаді Ґіссманни знов перебували в радісному передчутті. Під час заходу «40 років HORSCH» у Швандорфі вони замовили новий обприскувач Leeb 12 TD, який отримали кілька тижнів тому. «Він, можливо, трохи завеликий для нас. Але ми прагнемо оптимально використо­вувати час і завдяки йому маємо тепер трохи більше вільного часу», — пояснює Ґеорґ Ґіссманн. Останніми роками через вітряну погоду і високі температури обробіток посівів змістили на вечірні й нічні години. Тому обрали машину з більшим робочим баком. Окрім того, в господарстві всю норму азотних добрив вносять у рідкій формі, тож великий бак дає змогу суттєво підвищити продуктивність, особливо рано навесні.

Так упродовж семи років у госпо­дарстві Ґіссманнів з’явилася техніка HORSCH із майже всіх продуктових лінійок. «Наше госпо­дарство у цьому регіоні радше невелике, але маємо чудове технічне оснащення», — розповідає Юрґен Ґіссманн. Їхня мета — встигати виконувати всі роботи в оптимальний час. Саме тому вони так багато інвестували в техніку протягом останніх років.

Спадкоємність та інвестиції

Наразі обов’язки в госпо­дарстві достатньо чітко розподілені. Юрґен Ґісманн відповідає за офісну роботу — щоденні адміністративні завдання, оформлення аграрних заявок, бухгалтерія, планування сівозмін. Ґеорґ переважно опікується роботою в полі — починаючи від сівби та завершуючи логістикою зібраного врожаю. До його обов’язків також входить вести сторінки в соціальних мережах і впровад­жувати у господарстві цифрові технології, зокрема щодо аналізу врожайності й створення карт для диферен­ційованого посіву та внесення добрив. У цьому йому допомагає студент, який здобуває освіту на базі господарства Ґісманнів.  У найближчі роки підприємство планує важливий етап — передачу управління. Ґеорґ має успадкувати госпо­дарство від свого батька, і це рішення завжди було для нього очевидним. «Я ніколи не розглядав інших варіантів. Мені від самого початку було зрозуміло, що я хочу цим займатися», — розповідає він. Збільшувати госпо­дарство найближчим часом не збираються: «Ми не прагнемо розширення. Якість важливіша за кількість», — підкреслює Юрґен Ґісманн.

А от плани щодо техніки дещо інакші. До списку бажаних покупок вже потрапили нові машини. Зокрема, добре зарекомендував себе просапний культиватор Transformer 6 VF. Цього року його орендували, а наступного сезону інтегрують у технічне оснащення господарства. Окрім того, була можливість випробувати Focus, і результати приємно здивували. За один робочий прохід вдалося зруйнувати ущільнені горизонти, внести ґрунтові добавки та посіяти насіння. Це дало змогу зменшити кількість робочих операцій і краще акумулювати вологу. «Господарство невелике, тож ми прагнемо не залучати додаткових найманих працівників. Тому такі концепції нам дуже імпонують».
«Разом ми — сила», — так описують Ґіссманни свою згурто­ваність. Вони планують і надалі разом розвивати своє підприємство. Хочуть продовжувати оптимі­зо­вувати робочі процеси, впровад­жувати нові ідеї та реалізо­вувати їх на практиці.