На що покладатимуться аграрії в майбутньому
Зміна міжрядь і відповідне втілення цієї тенденції в оснащенні техніки спостерігаються не лише в США. Міхаель Хорш пояснює, як і чому змінюють міжряддя у посівах сої і що це означає для аграріїв.
У липні, коли Міхаель Хорш відвідував Айову, йому випала нагода поспілкуватися з Гаррі Стайном, відомим експертом і селекціонером у галузі вирощування сої. «Він справжній знавець сої, — розповідає Міхаель Хорш. — Гаррі Стайн усе своє життя присвятив селекції сої. Він створив сорти, які сьогодні є незамінними».
Одне з перших запитань, що Міхаель Хорш поставив цьому «гуру селекції сої»: чи раціональний для сої точний висів. Відповідь була однозначна: «Він ясно та зрозуміло відповів, що ні. Попри те що такий посів має гарний вигляд, він не дає жодних суттєвих переваг у врожайності». Натомість Стайн підкреслив, що більш значущі міжряддя, які залежать від сорту рослин та регіону, де культуру вирощують.
Зміна міжряддя
У США останніми роками сою дедалі частіше вирощують із міжряддям 50 см (20 дюймів). За такого підходу кукурудзу та сою можна висівати однією просапною сівалкою. «Дехто сіє сою також із міжряддям 37,5 см (15 дюймів)», — зазначає Міхаель Хорш. Потім, щоб посіяти кукурудзу, на сівалці піднімають кожен другий сошник, аби забезпечити міжряддя 75 см (30 дюймів). Проте в зоні кукурудзяного поясу найпопулярнішим залишається міжряддя саме 50 см.
«Наразі ми спостерігаємо цікаві тенденції, зокрема, у великих господарствах. Для кукурудзи міжряддя 50 см не є оптимальним з технічного боку. Та й з агрономічного погляду перехід із 75 на 50 см дає лише незначний приріст урожайності. Тому багато фермерів повертаються до міжряддя 75 см і 24 рядків, аби збирати врожай 12-рядною або 16-рядною жниваркою. Це спрощує комбінування техніки — сівалки й кукурудзозбирального комбайна, а також забезпечує ефективність і продуктивність процесів сівби та збирання врожаю. А кількість урожаю, якщо й знизиться, хіба що мінімально», — зазначає Міхаель Хорш. Однак за такого підходу сівалка вже не підходить для висіву сої. Натомість раніше завдяки меншому міжряддю обидві культури можна було сіяти однією машиною.
Міхаель Хорш розкриває тему: «Ще 10–15 років тому першою сіяли кукурудзу, зазвичай у квітні. Сою — пізніше, у травні, й часто це залежало від сорту і температури». Тобто обидві культури можна було посіяти однією сівалкою. «Однак сучасні сорти пропонують нові можливості: тепер обидві культури можна сіяти одночасно або навіть сою висівати раніше за кукурудзу. Такий підхід потребує переосмислення традиційних технологій».
Оптимальне часове вікно для сівби звужується. Тому багато господарств змушені купувати другу сівалку, щоб можна було працювати паралельно. «Для багатьох господарств це стало поштовхом, аби сформувати нову стратегію, — пояснює Міхаель Хорш. — З одного боку, для вирощування кукурудзи застосовують більш продуктивні просапні сівалки із ширшим міжряддям (75 см). З другого — господарство поповнює свій парк ще однією машиною, призначеною винятково для сої».
«Гаррі Стайн також підтвердив, що під час селекції фахівці спочатку орієнтувалися на міжряддя 50 см. Та згодом помітили, що із сучасними сортами, які вже є на ринку або незабаром з’являться, можливо досягти невеликого приросту врожайності, якщо перейти на вужчі міжряддя. Наразі оптимальним для сої вважають міжряддя 25 см (10 дюймів). Звісно, якщо якість сівби буде ідеальна», — зазначив Міхаель Хорш.
Тому деякі великі господарства схиляються до того, аби сіяти кукурудзу з міжряддям 75 см (30 дюймів). Натомість обираючи сівалку для сої, вже не надають переваги просапній машині. «Точний висів сої — це, звісно, приємний бонус, але не обов’язкова умова, — зазначає Міхаель Хорш. — Для сої ідеальним вибором є наш Avatar, на якому робочі органи розміщені в один ряд. Хоча розробили ми його саме для прямого висіву зернових». Наразі значний попит на цю машину спостерігається в регіонах США із високою урожайністю. Avatar простий в експлуатації, потребує невисокого тягового зусилля і забезпечує точне розміщення насіння. «З огляду на нинішню тенденцію до вужчих міжрядь Avatar ідеально підходить для сої», — додає Міхаель Хорш. До того ж великий бункер для насіння забезпечує високу продуктивність і своєчасний висів.
Паралельні тенденції у вирощуванні кукурудзи
«Ідеальну погоду нічим не заміниш. Це ми знову відзначили за цьогорічною врожайністю кукурудзи в США», — підсумовує Міхаель Хорш. Роб Рудольфі з продакт-маркетингу HORSCH в США додає: «Цього року ми зібрали на 10% більше врожаю — на переважній частині кукурудзяного пояса. Однаковий урожай отримали й ті, хто просто посіяв без жодних додаткових функцій на сівалці, й ті, хто робив усе що міг, наприклад, вносив два різних види добрив під час сівби та задіював усі можливі «сенсори» на висівній секції. Зрештою долю врожаю визначила саме оптимальна погода».
Сьогодні на ринку просапних сівалок бачимо два принципово різних підходи. Малі та середні господарства, які з огляду на незначні площі завжди можуть посіяти в оптимальне часове вікно, обирають дедалі складніші й технічно вдосконалені машини. Вони намагаються якнайповніше вичерпати потенціал урожайності, обираючи додаткові опції для висівних секцій та вносячи поживні речовини за допомогою найрізноманітніших технологій.
Більші підприємства майже завжди мають розв’язувати проблему — як засіяти якомога більшу частину площ в оптимальне вікно. Відповідно, вони потребують для цього високопродуктивних машин. «На практиці ми спостерігаємо посилений попит на широкозахватну та високопродуктивну техніку, яка дає змогу засіяти якомога більше площ в оптимальний час, — підкреслює Міхаель Хорш. — Більша робоча ширина захвату, простіша конструкція і менша вага, завдяки якій не створюються глибокі колії та не переущільнюється вологий ґрунт, але разом із тим висока якість розміщення та загортання насіння — саме така техніка найбільш затребувана сьогодні на ринку».
Ці паралельні тенденції спостерігаємо в багатьох регіонах світу: «Чи то в США, Бразилії, чи то в Україні — це відбувається всюди, й ми мусимо на це реагувати. Там, де це раціонально, маємо створювати машини з іще більшою шириною захвату і ще простішою конструкцією. Тобто слід зосереджуватися на головному. Це один бік справи, коли виходить працювати в оптимальні часові вікна. Щоб досягти результату поза цими вікнами, потрібні складні, високотехнологічні машини. Наше завдання — розкрити потенціал цієї техніки. Ці дві паралельні тенденції однаково потребують нашої уваги», — зазначає Міхаель Хорш.
Ставка на майбутнє
«Ці тенденції ми спостерігаємо також у Європі, особливо в умовах, коли орендні ставки на землю в усьому світі постійно зростають». Це спонукає аграріїв дедалі більше інвестувати в майбутнє: «Висока орендна плата — це по суті парі з майбутнім. Більше й більше аграріїв готові покладатися на цю ставку. Але чому вони готові платити високу ціну, навіть коли ціни на зернові не такі вже й високі? На мій погляд, ця ставка має сенс, адже надалі на нас чекають різкі стрибки цін на зерно. Зрештою саме вони виправдають ці інвестиції», — пояснює Міхаель Хорш.
Ті, хто платить високу орендну плату, змушені обробляти більше землі, аби забезпечити рентабельність. Це означає швидший розвиток та оптимізацію процесів. Тобто аграрії мають приділяти надзвичайно велику увагу основним аспектам: якісно засіяти великі площі за короткий строк, щоб максимально вкластися в оптимальні умови та зрештою отримати високий урожай, уникаючи при цьому зайвих перешкод, наприклад, логістичних».
Що це означає для сої
Часто потенціал продуктивності окремої рослини вже вичерпаний. Підвищити врожайність можливо, лише збільшивши густоту посіву. Однак у посівах із міжряддям 50 см (20 дюймів) додатковим рослинам місця вже немає, адже посилиться внутрішня конкуренція. «Проаналізувавши це протиріччя, вирішили, що його можна подолати, перейшовши на 25-сантиметрове міжряддя. Завдяки зменшенню міжряддя додаткові рослини рівномірно розподіляться в розрахунку на один квадратний метр, — пояснює Міхаель Хорш. — Ключова умова — ідеально закласти насіння в ґрунт і створити сприятливі умови для рівномірних і дружних сходів», — наголошує Міхаель Хорш.
Соя — культура теплолюбна. Для її розвитку найважливіше значення мають дощі, які випадають із середини липня до початку серпня — період цвітіння сої. «Якщо в цей час дощить, можна розраховувати на високий урожай», — говорить Міхаель Хорш. Ще однією перевагою сої є те, що вона здатна добре переносити надмірну вологу. Саме тому вона так популярна у Південній Америці. Зокрема, у Бразилії, де опадів за рік трапляється до 2000 мм. Вплив багатьох екстремальних погодних умов, зокрема спеки, соя здатна компенсувати, коли в період цвітіння отримує достатню кількість вологи. Якщо дощів у цей критичний момент не буде, не буде й компенсації.
«Упродовж останніх років у Центральній та Південно-Східній Європі значно зріс ризик втратити врожай ярих культур. Озимі культури, які формують урожай завдяки осінньо-зимовим опадам, у посушливі роки проявляли набагато більшу стабільність, — зазначає Міхаель Хорш. — Для регіонів, де ґрунти погано акумулюють вологу, а в пізньовесняний та літній час трапляються посухи, соя не є оптимальною культурою. Попри те що соя витримує спеку краще за кукурудзу, вона разом із тим потребує значної кількості вологи в потрібний час».