Альтернативні технології захисту рослин

Регуляторні вимоги щодо захисту рослин дедалі посилюються. Разом із цим зростає резистентність шкідників. Тож альтернативні технології у сфері захисту рослин набувають дедалі більшого значення. У компанії HORSCH активно вивчають різні підходи і проводять власні досліди. Тео Лееб пояснює суть методів і представляє результати проведених дослідів.

Гербіциди — SpotSpraying

На ринку є кілька альтернатив у сфері засто­сування гербіцидів, аби контро­лювати бур’яни. Найбільш перспективним видається їх точкове обприскування. Система базується на технології ШІ і застосуванні камер. За їх допомогою розрізняють культурні рослини та бур’яни й точково їх обробляють. Про розробки й мету ми розповідали у виданні terraHORSCH 26/2023. «Ми постійно стежимо за ринком і працюємо над власною системою, яка вже пройшла польові випробування», — розповідає Тео Лееб.

Виявилося, що найбільшим викликом для технології SpotSpraying є різноманітні та мінливі умови довкілля. Серед чинників, на які потрібно зважати, — колір ґрунту, стадії росту культурних рослин і бур’янів тощо. На точність розпізна­вання системи найсильніше впливає освітлення: «Тут маємо брати до уваги багато умов: від похмурого неба до інтенсивного сонячного світла, від розта­шування сонця згори, ззаду чи збоку до освітлення під час його заходу або вночі», — пояснює Тео Лееб. Щоб точно розпізна­вати рослини, бажано, аби освітлення було оптимально адаптоване до будь яких умов. На сьогодні це серйозний виклик. «Компанія Ecorobotix пропонує на ринку аплікатор, який здатен розв’язати проблему різного освітлення за допомогою затемнення. Машина має робочу ширину захвату 6 метрів. Згори оснащена тунелем, який повністю ізолює рослини під ним від зовнішнього світла. Усередині цього тунелю розта­шовані прожектори, які створюють завжди однакові умови освітлення незалежно від того, наскільки інтенсивне сонячне світло і які погодні умови. Ці умови гарантують надійне розпізна­вання рослин. Однак через особливості конструкції ця система має обмежену ширину захвату. Сконструювати подібну машину з шириною захвату 36 метрів практично неможливо», — пояснює Тео Лееб принципи роботи цієї технології. Застосовувати цю систему раціонально переважно для вирощування інтенсивних культур, наприклад овочів. На практиці госпо­дарства зазвичай вдаються до цього методу, щоб знищувати залишкові бур’яни.

Будова системи має такий вигляд: як правило, на фронтальну навіску агрега­тують обприскувач, який обробляє рослини сольовим розчином, аби підвищити їхню електро­провідність. Позаду машини розташовані аплікатори, що випро­мінюють на рослини струм. Під час обробітку струм проходить усією рослиною і в такий спосіб її знищує. «Ця технологія може скласти альтернативу гербіцидам суцільної дії. Для нас вона особливо цікава, бо дає змогу знищувати сидерати за прямого висіву. Ми спосте­рігаємо, що проміжні культури утворюють резистентність до гліфосату, зокрема, в Бразилії. Це ускладнює боротьбу з ними. Саме тому провели польові випро­бування там. На момент проведення дослідів ефективність, особливо на злакових бур’янах, на нашу думку, ще не була задовільна. Crop zone працює над іннова­тивними ідеями, щоб удосконалити технологію. Завдяки цьому можна буде більш ефективно знищувати проміжні культури». Ми продовжуємо спостерігати за цією системою також у Німеччині: «Вона бездоганно працює й ефективно знищує бур’яни, особливо на картоплі».

Одним з аспектів, на які слід зважати, є енерго­споживання: «Наразі на кожен метр робочої ширини захвату потрібно щонайменше 10 кВт потужності. Для 36-метрової машини це становить 360 кВт або майже 500 к. с. До того ж додаткова потужність потрібна для агрега­тування. Для порівняння: на хімічний захист рослин витрачається приблизно один літр дизеля на гектар. Наразі таке спів­відношення видається вкрай невигідним».
Загалом система функціонує. «Для інтенсивних культур, таких як овочеві або, можливо, навіть цукрові буряки, вона може стати належною альтерна­тивою, — пояснює Тео Лееб. — Однак для виро­щування наших основних культур вона поки що недостатньо ефективна — через високі енерго­витрати й обмежену робочу ширину захвату». Проте основний фокус цієї системи полягає не в продуктивності. Головне, що вона створює альтернативи на той випадок, якщо важливі засоби захисту рослин все ж таки заборонять. Або вони просто не працю­ватимуть через резистентність.

Фунгіциди — біологічні препарати

Із біологічними фунгіцидними препаратами вже працюють деякий час: «Біологічні засоби доволі поширені в Бразилії. Їх застосовують на значних площах, отримуючи хороші результати. Там цей метод використовують переважно на посівах сої, бавовни, рідше — кукурудзи. Тож ми поставили собі запитання, чи функціону­ватиме цей підхід в умовах Європи на посівах зернових? Щоб це перевірити, заклали досліди на власних підприємствах. Наразі одна з проблем — з-поміж великої кількості біологічних продуктів обрати оптимальний препарат. Різні препарати продемонстрували доволі хороші результати вже на початку дослідів. Біологічні засоби, що ми обрали, за останні роки не змогли зрівнятися за рівнем ефективності з хімічними препаратами проти листкових хвороб пшениці. Проте результати показали їхню перспективність, зокрема, коли біологічні засоби включали до загальних схем обробок».
У своїх дослідах ми двічі обробляли посіви у фазах EC 30/31 та 39/49 за такими схемами: двічі біологічні засоби, хімічні з наступним обробітком біологічними, біологічні засоби + хімічні у фазу EC 39/49 і двічі хімічні препарати. «Хороші результати показала комбінація хімічних препаратів із наступним застосуванням біологічних», — повідомляє Тео Лееб.