Дні поля у Франції: знов повний тріумф!
Що два роки на базі HORSCH France відбуваються Дні поля Journées de la Lucine. Програма заходу, що проходив на початку вересня, як завжди, поєднувала демонстрацію техніки, цікаві доповіді та спілкування з клієнтами і дилерами. Майже 900 учасників приїхали на Дні поля до містечка Ла Люсьєн поблизу Шатолена у Франції.
Захід був організований на високому рівні. Програма насичена — свої доповіді представили топові міжнародні спікери. Учасники мали змогу безпосередньо поспілкуватися з родиною Хорш. На Дні поля до Франції приїхали Міхаель, Корнелія та їхній син Константин. На заваді не стала навіть примхлива погода. Захід почасти був присвячений святкуванню 40-річчя компанії. У виставковому залі гості могли ознайомитися з історією HORSCH.
Доповіді та спілкування
Тематика заходу передає суть бренду HORSCH: «Знайдемо рішення будь-якої нової проблеми». Саме цю філософію компанія прагне донести своїм новим слоганом, що його представили в липні: WE WILL FIND A WAY («Ми знайдемо шлях»). «HORSCH — це міжнародна компанія, тому ми обрали англомовний напис, — пояснила у вступному слові Корнелія Хорш, директорка з маркетингу та продажів групи компаній HORSCH. —Новий слоган підкреслює наше прагнення спільно з клієнтами, партнерами та співробітниками відповідати на актуальні та майбутні виклики в сільському господарстві та знаходити довгострокові розв’язки для будь-яких завдань», — наголосила Корнелія Хорш.
Франція є найбільшим експортним ринком, тому відіграє ключову роль у впровадженні інновацій. Французькі аграрії постійно шукають нових ідей і технологій, аби підвищити стійкість і продуктивність своїх систем. Це підкреслює досвід Фабріса Люньє, клієнта HORSCH, який зробив свій внесок у розроблення сівалки Avatar у Франції.
Філософія бренду чітко простежувалася у програмі двох ранкових сесій: макроекономічні та соціологічні аналізи, обмін агрономічними знаннями, практичний досвід клієнтів та активні дискусії з аудиторією.
Машини та інновації у центрі уваги
Через дощову погоду післяобідню програму з демонстраціями відповідно адаптували і подовжили. Учасники мали змогу побачити в роботі 19 одиниць техніки та були по-справжньому захоплені. Серед новинок їм репрезентували новий причіпний восьмиметровий Finer для поверхневого обробітку ґрунту і дискові борони Joker RT та CT із новими дисками великого діаметра 580 мм. Прототип нової дискової борони Joker 12 CC, як і нова анкерна сівалка Sprinter CO, вразили відвідувачів під час демонстрації, яку все-таки провели, коли погода прояснилася. Із просапної техніки учасники побачили нову Maestro 6 AX для триточкової навіски компактних чотирициліндрових тракторів і Maestro 12.75 CX. З обприскувачів модельного ряду HORSCH Leeb представили Leeb LT і дві самохідні моделі Leeb PT та VT. Особливий інтерес присутні виявили до фронтальних бункерів Partner 2.1 і 2.5 FT нового покоління об’ємом 1700 і 2500 л. Вони особливо привабили тим, що їх можна комбінувати з культиваторами, просапними машинами для внесення кількох видів продуктів або висівними шинами для просапних культур.
День перший. Залежність і виклики в енергетичному секторі: як їх подолати
«Ми маємо в розпорядженні лише 1 млрд га землі, на яких можемо вирощувати зернові, щоб у 2050 році прогодувати понад 9 млрд людей. Але врожайність стагнує або навіть знижується, кліматичні проблеми набирають обертів. Щоб подолати цю проблему, потрібні постійні інновації з огляду на потреби всіх аграріїв, незалежно від структури і розміру їхніх господарств», — зазначив Міхаель Хорш.
Те саме стосується енергетичних ресурсів. В агрономіці, як і в інших секторах економіки, необхідно усвідомити виклики, що їх потрібно подолати. Й з-поміж них: упродовж наступних 30 років замінити нафту, газ і вугілля відновлюваними джерелами енергії. Бенжамін Лувет, експерт із ресурсів та керівник активів у OFI AM, розповів про особливості ринку нафти (родовища, різні типи нафти, геополітичні виклики) та про складнощі енергетичного переходу в контексті енергетичної залежності і вартості енергоносіїв. Нафта, як і раніше, залишається основним джерелом енергії. Її максимальний видобуток припаде на 2028–2030 роки.
Гідроелектроенергетика вже досягла свого максимального потенціалу. Атомна енергетика не зможе повністю задовольнити світовий енергетичний попит. Тому швидкий розвиток відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, залишається в політиці пріоритетним шляхом, аби прискорити енергетичний перехід і досягти мети Паризької угоди. Наша залежність від викопних джерел енергії перетворюється на залежність від металів: «Щоб побудувати вітрову установку, потрібно від 950 кг до 5 тонн міді. […]
Щоб виготовити електричний автомобіль, знадобиться у шість разів більше рідкісних металів, ніж для автомобіля з двигуном внутрішнього згорання», — пояснив Бенжамін Лувет. Тому людям слід звикнути, що в найближчі десять-двадцять років доведеться більше платити за енергію, оскільки видобуток і переробка сировини залишатимуться тривалим і дорогим процесом. З огляду на цю макроекономічну реальність аграріям варто покладатися на можливості власного виробництва і споживання, виробляючи «зелену» енергію — біогаз, сонячну і вітрову. Бенжамін Лувет також підкреслив роль держави: «Щоб енергетичний сектор міг успішно перейти на інші джерела, держава мусить цілеспрямовано інвестувати і надавати субсидії».
Максимін Шарпентьє, фермер і голова сільськогосподарської палати французького регіону Ґранд-Ест, вважає, що в майбутньому сільське господарство стане одним із ключових гравців у процесі декарбонізації. Він особливо підкреслив можливості сільгосппідприємств виробляти біомасу. Цю ідею він реалізовує в рамках проєкту Terrasolis. «Це може стати справжньою золотою копальнею для аграрної галузі. Наразі великі корпорації дешево купують біомасу та переробляють її. Ми можемо робити це самотужки. Ми живемо в деструктивному світі. Моя мета — знайти і впровадити рішення для майбутніх поколінь».Перша половина дня завершилася аграрно-науковою доповіддю професора доктора Бернгарда Бауера з Університету Вайєнштефан-Тріздорф. Він запропонував стратегію боротьби з резистентністю бур’янів китника лучного і пажитниці багаторічної у посівах зернових. Для цього він запропонував поєднати сівозміну, хімічний захист рослин і відповідні технології обробітку ґрунту. Важливо також розуміти властивості та період напіврозпаду доступних засобів захисту. Професор Бауер окреслив кілька шляхів застосування гербіцидів.
День другий. Менеджмент підприємства: ключові проблеми
Проблеми сільського господарства відомі: зменшується кількість працівників, збільшується розмір господарств, виникають економічні, правові та кадрові складнощі (умови роботи, пошук персоналу). Та окрім цього агропідприємства постають перед дедалі більш комплексними реаліями. У другий день заходу Journée de La Lucine першим спікером був Франсуа Пурсейґль, соціолог Політехнічного інституту Тулузи і науковий співробітник університету Sciences Po в Парижі. Він поділився важливими поглядами на соціальні умови ведення агробізнесу. «Зараз пишеться зовсім нова глава в історії сільського господарства. Тому надзвичайно важливо детально аналізувати соціальні та економічні процеси, щоб знайти не один, а кілька варіантів рішень для господарств, які сьогодні значно різняться між собою», — зазначив він на початку доповіді. Суспільство і політики у Франції ностальгують за малими, кустарними фермерськими господарствами. Але сучасні французькі підприємства суттєво відрізняються від попередніх генерацій. Тож цей колективний ідеал заважає професійно та по-бізнесовому сприймати сучасне сільське господарство.
Між скороченням населення і трансформацією сімейних структур
Перший факт беззаперечний: кількість французьких фермерських господарств зменшується, причому найбільше в галузі тваринництва. Прогнозована оцінка: 30 000–40 000 молочних фермерів до 2030 року порівняно із 250 000 у 1980 році. Половина керівників французьких господарств до 2030 року вийде на пенсію.
Другий факт: сільськогосподарське підприємство вже не є винятково сімейною справою. Попри те що участь членів родини (братів, сестер, батьків, подружжя тощо) в роботі господарств протягом багатьох років була активною, в інтервалі між 2010 та 2020 роками зафіксоване зниження цього показника на 55%.
Це ставить під загрозу виробничі потужності країни та зрештою її самозабезпечення. «Не можна стверджувати, що ми цього не знали», — неодноразово повторив Франсуа Пурсейґль, закликаючи політиків і фермерів спільно та швидко шукати розв’язкиְ.
Сільськогосподарське виробництво — така сама економічна діяльність, як будь-яка інша. Модель традиційного підприємства, що ґрунтувалася на принципі «працювати разом» (сім’єю, з іншими фермерами), поступово трансформується у «наймати робочих». І це змушує фермерів переосмислювати методи своєї роботи. З економічного погляду, розміри господарств збільшуються, тож наразі залучати робочу силу зі сторони — незаперечна потреба. Фермер перетворюється на керівника підприємства, який залежить від найманих працівників. На сьогодні у французькому сільському господарстві зайнято 930 000 осіб (безпосередньо або через підрядні компанії). Це означає, що чисельність працівників у підрядних організаціях зросла на 71% і на 249% — в аграрних асоціаціях. До 2030 року число найманих працівників в аграрній галузі перевищить 1 мільйон працівників. Безумовно, це вплине на рентабельність і стабільність сільськогосподарських підприємств.
Один із фермерів з департаменту Об запитав, що думає спікер про «велику прірву» між політикою та економічною реальністю господарств, а також про пошук сільськогосподарської стратегії. Франсуа Пурсейґль відповів так: «Французьке сільське господарство — це витвір фантазії. Його ідеалізують і не сприймають таким, яким воно є насправді. Відтак виникає розрив між фермерами й тими, хто ухвалює рішення. Справжній виклик полягає в тому, щоб розглядати членів родини в сільському господарстві в економічному аспекті, незалежно від характеру родинних зв’язків».
Спрощення і диверсифікація: чи такі основи довгострокової стабільності агробізнесу
Наступний спікер — британський фермер Джеймс Пек, який заснував власне підприємство PX Farms Ltd. у 2003 році. «Моя мета — бути інноваційним, гнучким і перевершувати себе. Кожне десятиліття несе в собі нові виклики. Моє завдання — розробити рішення, яке допоможе зберегти мотивацію моєї команди і рентабельність мого господарства сьогодні і в майбутньому», — так він оголосив слухачам власну філософію, орієнтовану на погляди Міхаеля Хорша. Підприємство Джеймса Пека складається із трьох господарств і налічує понад 5100 га землі. Поля розкидані на відстані до 150 км, тому потрібна обміркована логістика, щоб вчасно їх обробити. Відтоді як Джеймс Пек перейняв керування родинним господарством у 1999 році, він розробив стратегію диверсифікації активів. До неї входить і здавання в оренду будівель, якими він не користується. У такий спосіб він підвищує кредитоспроможність свого господарства та зміцнює шляхи його фінансування та розширення. Наразі PXFarms пропонує широкий спектр послуг, включаючи будівельні роботи. Зокрема, воно споруджує склади, здає в оренду приміщення, надає сільськогосподарські, логістичні й транспортні послуги. Сільське господарство становить лише 57% його доходу. Основна культура — пшениця (15 000 т), окрім того, ячмінь (8000 т), овес (1800 т) і горох (1 500 т). Також Джеймс Пек продає електростанції солому. PX Farms — ще й найбільший виробник гірчиці в Англії. Цього року загальний урожай цієї культури знизився на 30 %. Підприємство працює із 12-метровими машинами (дві Terrano, один Joker, шість сівалок), застосовуючи постійні технологічні колії (Control Traffic Farming). Усі його працівники отримують житло та харчування в Кембриджі з липня по жовтень, а також бонусні виплати.
«Кожне десятиліття несе в собі нові виклики. Моє завдання — розробити рішення, яке допоможе зберегти мотивацію моєї команди і рентабельність мого господарства сьогодні і в майбутньому.»
Джеймс Пек
Окрім того, Джеймс Пек активно застосовує цифрові комунікації, щоб підвищити популярність свого господарства у суспільстві й покращити імідж сільськогосподарської галузі загалом. Його канал на YouTube менше ніж за рік набрав 17 000 підписників.
Джеймс Пек наголосив, що Brexit мав негативні наслідки для постачання деталей і техніки з Європи. Через нього також зменшилися державні субсидії.
AgroVation: переосмислення методів, спрощення та раціоналізація
Константин Хорш у своїй доповіді розповів про щоденні виклики та зміни, що відбулися на сімейному господарстві AgroVation у Чехії — на основі угоди з батьком Міхаелем. Разом із братом Лукасом вони перебрали на себе управління господарством, що родина придбала 2012 року. Брати вирішили змінити класичну структуру менеджменту (господарство з одним головним агрономом) на прибутковоорієнтовану систему вирощування зернових, яка ґрунтується на технології ноу-тілл. Основна їхня мета полягала в тому, що вони керуватимуть господарством та водночас вивчатимуть місцеві реалії, перш ніж візьмуть на себе більшу відповідальність у межах групи компаній HORSCH.
Із 2017 року брати змінили структуру господарства і стиль управління. Вони вирішили запровадити горизонтальну організаційну структуру, реорганізували адміністрацію та водночас впровадили внутрішню комунікацію, в якій працівники самостійно ухвалюють рішення і несуть за них відповідальність. Цей приклад делегування функцій в родині Хорш повністю протилежний до тренду, що описав Франсуа Пурсейґль. Попри те що Корнелія Хорш визнала, що «не завжди легко працювати з родиною», важливим аспектом у цій співпраці є делегування завдань і довіра до працівників. Подібно до Джеймса Пека, Константин Хорш також запровадив бонусну систему для працівників (наприклад, за дбайливе ставлення до техніки).
Оптимізм як ключ до успіху у світі постійних змін
Філософиня Лаура Ланж закликала слухачів замислитися над викликами, що несуть зміни та перехідні періоди. Той, хто живе в умовах постійних змін, мусить знаходити сенс у своїй роботі. Але найголовніше — постійно зберігати оптимізм, щоб долати складнощі повсякденного професійного життя. Це гармонійно поєднується з новим гаслом HORSCH WE WILL FIND A WAY. — запрошенням подивитися на ситуацію з іншого боку, шукати нових шляхів, щоб долати труднощі, та впевнено рухатися вперед.