Економіка США стагнує. Як це впливає на фермерів? Як вони це долають?

Останніми роками американське сільське господарство завдяки високим цінам на сировину отримувало хороші прибутки. Однак посилена інфляція, зростання відсоткових ставок, вищі витрати на заробітну плату, нестача робочої сили у 2024 році та нижчі ціни на сировину спричинили відповідні економічні наслідки.

Як нинішня ситуація впливає на господарства і до яких стратегій вони вдаються, аби впоратися із цими економічними циклами? На цю тему terraHORSCH поспілкувався з американськими фермерами.

Тай Браун, Індіана

Тай Браун вирощує в Індіані кукурудзу, пшеницю, сою та покривні культури. Його точка зору: «Коли в аграрній галузі стається така рецесія, як тепер, існує кілька підходів. Насамперед: зосередьтеся на основах. Навіть якщо ринок змінюється, фермери зазвичай цього не хочуть. Вони продовжують сподіватися, що ринок відновиться та їхні проблеми вирішаться самі собою. Однак іноді доводиться зробити щось незручне та без емоцій перевірити своє господарство. Відповіді є. Просто ми маємо бути готові присто­совуватися, а для цього потрібно залишатися гнучкими».

Тай підкреслює, що важливо діяти стратегічно — не лише у хороші часи, а й коли економіка йде на спад. Реалізація зерна — одне з важливих питань. «Ми маємо власні потужності для зберігання, завдяки цьому можемо оптимально продавати наш урожай та отримувати вищі доходи». Тай майже одразу інвестував в установки для зберігання. Хороші відносини з трейдерами та своєчасні контракти забезпечують вищі доходи у нестабільні часи. «Якщо ви здатні фізично контролювати власне зерно, ви можете більш гнучко досягати максимуму прибутку. У довго­строковій перспективі зберігання та обіг збіжжя цьому сприяють».

Коли в економіці настає спад, ховати голову в пісок та притримувати кошти — не завжди вдалий підхід. Особливо з огляду на здорожчання ресурсів, зростання заробітних плат і підвищення відсот­кових ставок. «Добре мати активи, коли відсоткові ставки низькі. Але коли ставки зростають, потрібно робити інвестиції, що приносять реальний дохід. Одна зі значних проблем у країні — нестача робочої сили. Коли інвестиції мають на меті зменшення кількості працівників з одночасним збереженням ефективності, це забезпечує позитивне сальдо. Але при цьому дійте розумно. Наприклад, замініть дві сівалки на одну більш ефективну. Так ви заощадите на одному тракторі, одному водієві та одній додатковій машині. Однією з наших цьогорічних інвестицій є HORSCH Transformer, за допомогою якого ми значно знизимо витрати на хімічний захист рослин у сівозміні».

Залишатися гнучким у керуванні підприємством — це важлива довгострокова стратегія. «Величезна різниця, коли ми можемо собі дозволити взяти кредит зі ставкою 3%, а коли — із 8%. Потрібно перевірити, чи є у господарстві будь-який непродуктивний актив і чи не варто його продати. Якщо ви маєте якийсь старий трактор чи стару машину, якою не користуєтеся, — продайте! Коли ви не отримуєте зиску від інвестиції, вона вам лише коштує грошей». Тай також вважає дуже важливим диверсифікувати доходи. «Нинішня криза в США суттєво відрізняється від аграрної кризи 1980-х освітою і навичками сучасних молодих фермерів. Багато з них навчалися у коледжах, здобули аграрну освіту і здатні застосовувати свої здібності, аби створювати бізнес поза власним сільсько­госпо­дарським підприємством. Коли ринок слабкий, джерелом додаткового доходу можуть стати дорадництво в агрономічній галузі, зернотрейдинг або надання агро­технічних послуг. Ми займаємося важливою справою — вирощування культур без ГМО та зменшення застосування хімікатів. Завдяки цьому зменшуємо витрати на засоби захисту й отримуємо вищу ціну на зерно — це додаткова перевага. «У кінцевому підсумку все зводиться до маржі», — упевнений Тай.

Кам Кумпін, Айдахо

Фермер Кам Кумпін вирощує картоплю та зернові у штаті Айдахо. Технології вирощування на заході США відрізняються від інших частин країни. Однак вплив поточної економічної ситуації на фермерів у його регіоні дуже подібний. «Наш ринок дещо відрізняється, оскільки наша основна культура — картопля. Уся сівозміна інших культур, таких як пшениця, ячмінь, кукурудза та гірчиця, орієнтована на картоплю, – пояснює Кам. — Три роки поспіль ми мали хороші ціни на наші культури. 2024 і 2025 роки будуть інакші, оскільки всі ціни в нашій місцевості знизилися. Та все ж є певні речі, до яких ми хочемо вдатися як до довгострокової стратегії проти цих коливань».

Однією з цих речей є питання відсотків. «Історія повторюється. Покоління X та міленіали здебільшого мали справу лише з низькими відсотками. Останніми роками ми працювали зі ставками від 3 до 4%, завдяки чому змогли розширити господарства. Наразі відсотки на оборотні кошти й інвестиції зростають до 7–8%. Для нас це певною мірою недосліджена сфера, тож ми маємо діяти більш стратегічно. І коли вже йдеться про те, що історія повторюється: важливо спілкуватися із попередніми поколіннями фермерів, щоб дізнатися, як вони долали подібні виклики. Особливо у 1980-х роках, коли відсотки були двозначні».

Щодо питання відсотків Кам пояснив, як довгострокова інвестиційна стратегія допомогла його сімейному господарству. «Користуйтеся хорошими часами. У майбутньому ця ліквідність вам знадобиться. Інвестуйте в речі, які приносять реальний дохід. Підвищуйте ефективність вашого господарства. Існує багато речей, у які можна вкладати кошти, наприклад, збирання даних. Але завжди запитуйте себе: чи справді це окупиться? З огляду на нашу сівозміну ми інвестували в більші потужності для зберігання картоплі. Тепер маємо змогу керувати збутом. Плануємо надалі вкладатися у зберігання збіжжя, щоб бути більш незалежними і в цьому напрямі. Так ми зможемо забезпечити собі вищі прибутки від наших культур, тобто отримувати реальні доходи. Інвестиції у підвищення ефективності господарства мали для нас вирішальне значення. Ми постійно вдосконалювали усі напрями нашого господарства — від обробітку ґрунту, сівби, вирощування картоплі до зберігання. Кожен новий крок забезпечив нам хорошу відправну точку для таких часів, які ми переживаємо зараз. Ми все спрощуємо й робимо ефективним».
«Багато сільськогосподарських регіонів мають проблеми з витратами і наявністю робочої сили. Натомість нам у цьому сенсі пощастило, — пояснює Кам. — Наша сівозміна забезпечує нас роботою цілий рік. Ми обслуговуємо зрошувальні установки, а в інтервалі між збиранням врожаю та наступним сезоном доправляємо нашу продукцію на переробку. Завдяки цьому маємо змогу наймати більшу кількість постійних працівників, адже робочий процес постійно триває протягом усього року. Зокрема, завжди багато роботи як під час так і після сезону з картоплею та системою зрошення».

Джон Вілсон, Огайо

Джон Вілсон вирощує кукурудзу та сою в Огайо. Він пояснює, що для нього важливо: «Як під час рецесії, так і в періоди підйому слід позиціонувати себе так, щоб зберігати контроль. Коли часи сприятливі, інвестуйте свої прибутки в землю. Якщо ви не забезпечили такий чинник, як земельний банк, ваш бізнес під загрозою. Без нього ви нічого не зможете вирощувати. Ось так все просто. Це потребує часу, але цей чинник має бути стратегією і метою з року в рік, якщо ви маєте на меті розвивати бізнес».

Поговоримо детальніше про контроль. Він означає набагато більше, ніж просто забезпечення земельного банку. «Тримати контроль» включає багато аспектів сільсько­госпо­дарського підприємства. Завдяки зберігальним потужностям ви можете маневрувати збутом збіжжя. Так само маєте змогу контролювати критичні сфери у власному господарстві, наприклад, родючість ґрунту, сівба, захист рослин. Протягом кількох років я набув певного досвіду, коли неправильне рішення підрядника коштувало мені врожаю, отже, й доходу. У важкі часи це може спричинити руйнування сільсько­госпо­дарського підприємства. Інвестуйте якомога більше в те, що забезпечує незалежність», — радить Джон.

«Інвестуйте туди, де це раціонально. Ми — сімейне господарство. Як я вже згадував, ми інвестуємо в землю. Багато наших інвестицій зумовлені нестачею зовнішньої робочої сили. Ми шукаємо продуктивні й надзвичайно ефективні машини, кожна година польової роботи яких приносить дохід. Я вже говорив про інвестиції у зберігальні потужності для збіжжя. Завдяки ним ми маємо змогу продавати зерно за кращими цінами. Усе це — позитивні результати від інвестицій у власне господарство. Таке вкладання коштів стратегічно важливе, оскільки аграрна галузь постійно переживає злети і падіння. Інвестуйте також у врожайність — навіть тоді, коли економічна ситуація погіршується. Якщо спробуєте заощадити на врожайності, це матиме негативні наслідки для підприємства у довго­строковій перспективі».