Інформаційно-експертний взаємообмін: семінари HORSCH — 2024
Після перерви через пандемію вперше після 2019 року семінари HORSCH знову відбулися наживо. Учасники заходу в Лінстові та Швандорфі отримали насичену програму із цікавими й актуальними фаховими доповідями. Напередодні семінару у Швандорфі відбувся традиційний вечір спілкування.
Професор доктор Бернгард Бауер
У Лінстові програму відкрив професор доктор Бернгард Бауер з університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (HSWT). Він презентував доповідь на тему «Боротьба з бур’янами на посівах зернових: механічні, хімічні та комбіновані методи». Промовець від самого початку підкреслив, що проти проблемних бур’янів не існує універсального рішення. Найактуальнішу проблему наразі становить китник лучний. Основне запитання: які методи допоможуть ефективно тримати цю проблему у прийнятних межах. Варто поставити собі за мету високу ефективність заходів — понад 90%. Адже за меншого показника ефект конкуренції бур’янів значно посилюється. Із цього випливає запитання, як інтегрувати відповідні методи в агрономічну технологію. Для цього існують як хімічні, так і агрономічні методи. Хімічні методи боротьби справляють високу ефективність проти злакових бур’янів. Тому в традиційному землеробстві майже винятково вдаються до цієї стратегії. Та навіть у такому разі хімічний захист доводиться оптимізувати з огляду на розвиток резистентності.
Під час своєї доповіді професор розповів про різні підходи і власний досвід. Він навів приклади адаптивної стратегії обробітку ґрунту, оптимізованої для боротьби з бур’янами сівозміни. Коли культури на полі чергуються без змін, стримувати бур’яни неможливо, адже вони утворюють резистентність до хімічних засобів захисту. На практиці позитивний ефект боротьби спостерігали, коли обробіток ґрунту щороку проводили інакше, тобто поверхневий обробіток чергували з глибоким, аби по-різному спровокувати проростання насіння. Професор доктор Бауер рекомендує включати до сівозміни ярі культури та раціональне вирощування сидератів. На завершення він наголосив, що необхідно зважати на умови під час застосування ґрунтових гербіцидів та уникати помилок у використанні листкових препаратів, щоб не знижувати ефективність їх дії.
Тео Лееб
Тео Лееб прочитав доповідь на тему «Сучасні технології внесення добрив і засобів захисту рослин — що вже можливо застосувати на практиці». Насамперед він зупинився на деяких політичних рішеннях, що їх ухвалили нещодавно. Серед них — продовження дозволу на використання гліфосату ще на десять років, дискусія щодо Європейського зеленого курсу, зокрема, фіаско в галузі захисту рослин і первісно запланованої мети щодо скорочення ЗЗР, а також нові правила у галузі CRISPR/Cas. Рано чи пізно ці рішення впливатимуть на майбутній напрям розвитку галузі. Попри те що впровадження нормативів обов’язкового зменшення використання засобів захисту рослин зазнали поразки, економія виробничих ресурсів все одно залишається важливою метою.
Джерело @agrarluke
У цьому контексті наразі активно розвивають тему технології точкового обприскування (Spot Spraying). Загалом тут слід розрізняти два підходи: «зелений на зеленому», тобто виявлення зелених бур’янів у зелених посівах, та «зелений на коричневому» — виявлення зелених бур’янів на голій землі та їх обприскування. Кожен із цих підходів передбачає два методи. Перший — онлайн-метод, за якого камеру встановлюють безпосередньо на обприскувач й аналіз даних відбувається у режимі реального часу. Другий — офлайн-метод, коли перш ніж обприскувати посіви, за допомогою дронів створюють аплікаційну карту й завантажують її у програмне забезпечення машини. Аналіз даних, що базується на застосуванні штучного інтелекту, слугує, зокрема, для виявлення бур’янів методом «зелений на зеленому». При цьому найбільша проблема — надати достатню кількість відповідних зображень для навчання алгоритмів штучного інтелекту. Окрім того, за офлайн-методу інтервал між польотом дронів та обробітком має бути мінімальний. «Наша мета — запропонувати в майбутньому власну систему точкового обприскування», — каже Тео Лееб.
Репрезентувавши пневматичний розкидач добрив Xeric, компанія HORSCH LEEB вийшла також на ринок технологій внесення добрив. Основою для цього прислужилися запити й побажання аграріїв. Переваги цього концепту, насамперед, полягають у точності розподілу різних видів добрив.
Ференц Корніс
Доповідь Ференца Корніса (N.U. Agrar GmbH) була присвячена темі «Боротьба зі шкідниками на ріпаку та стратегії вирощування цієї культури у 2024 році». Через зміни клімату температура в деякі періоди піднімається все вище, тож проблеми посилюються. Найпоширенішими шкідниками ріпаку є квіткоїд і капустяний стебловий прихованохоботник. На думку Ференца, у боротьбі з прихованохоботником доступні два методи: піретроїди й інсектицид Minecto.
Джерело @agrarluke
Однак піретроїди мають недолік: під дією ультрафіолетового випромінювання вони часто розкладаються вже за чотири дні, тож на більше їх захисту не вистачає. Оскільки наразі застосовують переважно піретроїди, це неминуче зумовлює резистентність шкідника. Ефективно протистояти прихованохоботнику спроможні міцні рослини. Тож мусимо всіляко запобігати комахам відкладати яйця. Щоб подолати ріпаковий квіткоїд, важливо вчасно ставити в полі жовті пастки-приманки, навіть вже наприкінці жовтня, щоб проблема не заскочила зненацька. Порівняно із квіткоїдом та прихованохоботником ріпакова блішка наразі менш небезпечна і, як правило, не потребує обробітку.
У 2024 році на ріпаку виявили дуже високий рівень поглинання азоту. Дефіцит азоту легко розпізнати: листя набуває фіолетового кольору, оскільки азот зі старих листків переміщується до молодих. Через зміни клімату осінь стає дедалі тривалішою, відповідно, вегетація триває довше. Через це збільшується ймовірність того, що ріпак голодуватиме і скидатиме листя, а це негативно позначиться на бутонах. У підсумку можна вважати, що від зміни клімату виграють шкідники ріпаку. У майбутньому вирощувати ріпак без інсектицидів може бути неможливо, оскільки втрати врожаю через шкідників зростають.
Філіпп Хорш
Заключну доповідь у Лінстові представив Філіпп Хорш. Її тема — «Ідеальне загортання насіння — завдання сошників». Основна проблема, перед якою постало сільське господарство, — це той факт, що ми досягли межі врожайності. Тепер маємо справу з такими викликами, як зміни клімату і засилля шкідників. Які важелі впливу лишаються нам у майбутньому? Якщо раніше на агропідприємствах усю увагу зосереджували, насамперед, на максимальному підвищенні врожайності й оптимізації витрат, то на сьогодні пріоритетом є оптимізація врожайності. За останніх 50 років врожаї значно виросли, а точність процесів істотно збільшилася. Отже, на якому етапі ми перебуваємо у вирощуванні зернових? Розглядаючи різні фактори, зокрема, просторове розміщення рослин, точний посів, глибина висіву та загортання насіння, врешті-решт завжди повертаємося до точності. Задля досягнення якості загортання і точності глибини висіву важливим здобутком у посівній техніці став дводисковий сошник. Мета сівби — отримання рівномірних дружних сходів, щоб забезпечити оптимальні умови росту для кожної рослини.
Нова посівна комбінація HORSCH Solus об’єднує питання точності й високої якості загортання насіння. Цьому сприяють розміщені з обох боків сошника опорні колеса глибини. Цей концепт, застосований у Solus, перенесли також у конструкцію сошника ParaDisc Plus. Тут спробували інтегрувати систему у дводисковий сошник — для досягнення якості сівби та надійної експлуатації за перезволожених умов із мінімально можливими переналаштуваннями. За мету ставили сконструювати насіннєвий сошник, який поєднував би високу якість сівби із максимально надійною експлуатацією, щоб покращити також точність універсальних сівалок. Однак ми пропонуємо великий вибір сошників для точного закладення насіння, щоб забезпечити якість за будь-яких умов. На сьогодні лише в сегменті дискових сошників існує сім різних варіантів. Завдяки такому асортименту маємо змогу досягати високої точності сівби за будь-яких умов у будь-якому куточку світу. «Ми постійно працюємо над тим, щоб доповнити різні типи сошників деталями, які впливають на точність».
Док. Сабіне Андерт
Доктор Сабіне Андерт (керівниця Інституту захисту рослин при JKI) відкрила семінар у Швандорфі доповіддю на тему «Чи стане плевел багаторічний новим лучним китником». Надзвичайно важлива тема, яка набула актуальності за останніх два-три роки, оскільки злакові бур’яни різко поширилися по всій Німеччині. Злакові бур’яни — важлива складова сівозмін, до складу яких входять травосуміші. Особливо це стосується регіонів, де переважає виробництво кормів для забезпечення потреб тваринництва. Якщо злаковим бур’янам не протистояти як належить, це може спричинити суттєві втрати врожайності. Як показали досліди, через гущину навіть 20 рослин на квадратний метр урожай може значно знизитися. Злаки полюбляють ділянки, що багаті на поживні речовини, але можуть проростати й на менш родючих полях. Наразі багаторічний плевел деінде стає домінувальним. На відміну від однорічного китника лучного, серед плевелів найчастіше трапляється багаторічний вид. Стосовно злакових бур’янів не можна говорити про першу чи другу хвилю проростання або основний період. І це становить значну проблему для своєчасної боротьби з ними. Так, плевел може сходити протягом усього періоду вегетації основної культури. Його насіннєвий потенціал значно вищий, аніж у китника лучного. Причинами зростання кількості цього бур’яна доктор Сабіне Андерт називає високу питому вагу озимих зернових у сівозміні, а також м’які зими. На її думку, слід переглянути стратегію боротьби з бур’янами та змінити підходи. Зокрема, необхідні складніші сівозміни та комплексні підходи на рівні господарства. Одним з ефективних методів є, наприклад, адаптивний обробіток ґрунту в сівозміні, щоб глибоко заробити насіння злакових бур’янів, адже воно проростає переважно із верхнього шару.
Професор доктор доктор Урс Ніґґлі
Професор доктор доктор Урс Ніґґлі керує Інститутом агроекології. Свою доповідь він присвятив темі «Яке сільське господарство зможе прогодувати світ». Передумова цього питання — величезне зростання населення, що вже наближається до восьми мільярдів людей. Це створює глобальні виклики у забезпеченні продуктами харчування.
Завдячуємо зеленій революції за актуальний розвиток і продуктивність, а також за те, що досі нам вдається прогодувати таку кількість людей. Окрім того, із 60-х років більш-менш стабільно зберегли сільськогосподарські площі. Решта стало б «екологічною катастрофою», адже ресурс «земля» обмежений. Необхідно забезпечити сталість і продуктивність господарювання та захистити наявні природні екосистеми, щоб їх не перетворили на площі для сільськогосподарського виробництва. Доктор Ніґґлі запропонував кілька відповідей на ці виклики. Найкращим рішенням, на його думку, є помірність. Під цим він має на увазі зменшення відходів, відмову від надмірного або неправильного харчування, зменшення виробництва м’яса. Потрібно вітати тенденції до переходу на раціональне харчування. Однак чисто веганський сценарій не стане домінувальним. Професор доктор доктор Ніґґлі також вважає, що органічне землеробство (у глобальному контексті) не має великого значення для глобальної продовольчої безпеки через нижчий рівень урожайності та меншу його стабільність порівняно із традиційним виробництвом.
До викликів, що їх потрібно подолати, належить, зокрема, зменшення використання хімічних засобів захисту рослин. Тут на допомогу можуть прийти діджиталізація і точне землеробство, що потребує сучасних машин. Селекція рослин, якщо пропагувати її найкращі методи, також може сприяти тому, що в сільському господарстві хімію застосовуватимуть менше.
Отже, як нам прогодувати світ? У майбутньому слід вживати більше рослинних білків, удвічі зменшити споживання м’яса. Потрібно також щонайменше наполовину зменшити утворення харчових відходів і постійно зосереджувати увагу на сталості сільськогосподарського виробництва.
Йоганнес Бокерн
Йоганнес Бокерн — консультант компанії GBB — у своїй доповіді приділив увагу економіці, зокрема, розглянув, яка інтенсивність господарювання є економічно обґрунтованою. Це питання надзвичайно складне, оскільки існує безліч деталей, на які господарства мають зважати у повсякденній діяльності.
Найперше — це індивідуально підібрати найвигіднішу виробничу програму з оптимальною інтенсивністю господарювання.
Закон зменшуваної віддачі трактує, що дохід зростає до певного моменту. Після цього подальше використання ресурсів зумовлює зниження граничного доходу. Оптимальна інтенсивність означає точку, в якій додатковий дохід дорівнює додатковим витратам на його отримання. Це точка економічного максимуму. Проте різні обмежувальні чинники перешкоджають досягненню цього економічного максимуму. Так, наприклад, високі витрати на виконання робіт заважають отримувати високий чистий дохід. Протягом останніх років ці витрати зросли приблизно на 30%. Основна частка зростання зумовлена підвищенням цін на дизельне паливо і зростанням відсоткових ставок. Особливо чинник кредитних ставок створив у багатьох господарствах нову ситуацію та істотно змінив калькуляції порівняно з тими, що були десятки років тому.
Бокерн радить постійно переглядати й аналізувати робочі процеси і темп виробництва. У багатьох господарствах стандартна сівзоміна — ріпак, пшениця, ячмінь — сягає межі за рівнем хвороб, дотриманням норм внесення добрив і проблемами із бур’янами. Тому фермери вже розширюють свої сівозміни і включають до них вирощування двох ярих культур. Це дає змогу зменшити витрати на виконання робіт, наприклад, на дизель, зберігаючи той самий темп виробництва. З’ясувалося, що найважливішим чинником економії та важелем впливу є відмова від кількох етапів обробітку ґрунту. Але при цьому важливо діяти відповідно до ситуації. Власна виробнича концепція має відповідати актуальним умовам та особистим завданням.
Міхаель Хорш
На завершення семінару HORSCH 2024 виступив Міхаель Хорш. Він репрезентував доповідь на тему «Точність — рівне поле». Спочатку зупинився на досвіді сільського господарства на підприємстві AgroVation у Чехії. Там з моменту придбання господарства у 2012 році всі польові роботи перевели на систему Controlled-Traffic-Farming (постійних технологічних колій. — Прим. перекл.) і ретельно спостерігали за розвитком. У результаті незмінного напрямку руху техніки поля стали нерівними. Тому 2018 року вирішили частково відмовитися від цього підходу й надалі проводити обробіток ґрунту в різних напрямках.
Під час своєї доповіді Міхаель Хорш поставив запитання: де починається точність? Для якості робіт і всіх наступних процесів вирішальну роль відіграють ретельне подрібнення пожнивних решток, їх рівномірний розподіл та вирівнювання поля. Ці три складові є основними, аби забезпечити точність на будь-якому полі. Важливо, щоб машини узгоджувалися між собою і відповідали конкретним умовам.
Завершальним у питанні точності є сівба. Кожна насінина кожної рослини завжди прагне до однакових умов. Спочатку паросток рухається протилежно до сили тяжіння, тобто вниз, та очікує, що щільність ґрунту під насіниною зростатиме поступово. Це є вирішальним для максимального розвитку і росту коріння та вдалого проростання. Особливо тепер, коли спостерігаємо посилення змін клімату, так важливо забезпечити якісно розвинені посіви.