Перехід на закритий цикл виробництва
Фермер Ґеорґ Майєргофер має цікаві ідеї, багато з яких він вже успішно випробував. Та він не зупиняється на досягнутому й шукає нові методи, аби підготувати своє господарство до викликів майбутнього. terraHORSCH завітав до нього у гості в Ортенбургу в Нижній Баварії.
Під час нашого візиту на початку листопада Ґеорґ Майєргофер був ще дуже заклопотаний. Тривав сезон збирання кукурудзи, і сушарка потребувала постійного контролю. Але зрештою він приділив нам значно більше часу, ніж ми сподівалися. Йому було про що розповісти і що показати.
Сільськогосподарська спільнота довідалася про Ґеорґа Майєргофера у 2017 році, коли він здобув престижний титул «Фермер року» від Ceres Award. У своїй аргументації журі зазначило, що він «…не боїться йти новими шляхами, застосовувати і вдосконалювати інноваційні технології». Це стосується, зокрема, теми StripTill. Ґеорґ Майєргофер переобладнав серійний агрегат для стрічкового обробітку в такий спосіб, що він тепер ще й локально вносить рідку гноївку. «StripTill відмінно зарекомендував себе у моєму господарстві», — розповідає молодий фермер. — І це попри те що в нас переважають піщані та суглинисті ґрунти. Багато колег спочатку навіть відмовляли мене. У нашому регіоні дуже важливо захищати ґрунт від ерозії. Окрім того, я вирощую багато просапних культур, які потребують добрив. Стрічковий обробіток у поєднанні з локальним внесенням упоперек схилу та у посів сидератів виявилися ефективними. До того ж гноївку заробляють близько до поверхні, на глибину до 15 см. Тут основна проблема — гліфосат, без нього ця технологія не працюватиме. Я ж у майбутньому прагну відмовитися від застосування хімічних ЗЗР. Поки що в нас перехідний період на шляху до органічного землеробства. Я довго розмірковував, чи варто перейти на гібридне землеробство. Деякі методи я вже випробував, зокрема, на вирощуванні ріпаку — там ми зараз справляємося без інсектицидів. Головна проблема — ціни на органічну продукцію. Попри наявність сертифіката DLG (Німецького аграрного товариства) зернотрейдери були не готові платити вищу ціну за органічне зерно. На щастя, поки що нас рятує тваринництво. Маємо на відгодівлі 1450 свиней. Ми вже давно опікуємося комфортом тварин, створили просторі приміщення й зони для вигулу. Але слід рухатися далі й у цьому напрямку, адже традиційне утримання тварин на щілинній підлозі аж ніяк не є моделлю майбутнього».
Перехід на органічний спосіб виробництва
Із 1 липня 2021 року Ґеорґ Майєргофер на своїх 350 га повністю перейшов на органічний спосіб землеробства. Він свідомо став членом міжнародної спілки органічних фермерів Naturland: «Мені подобається, що це велике міжнародне об’єднання, адже ми живемо у глобальному світі. Також мені імпонує свобода ухвалення рішень, відповідальність за збереження природи й землю. Важлива й соціальна складова: відмова від інтенсивної моделі господарювання дає змогу більш гармонійно перерозподіляти між працівниками фонд оплати праці».
Важливий елемент системи — власна біогазова установка. Майєргофер експлуатує її разом із колегою у співвідношенні 75% / 25%. Така кооперація цілком влаштовує фермера, адже до 30% субстрату можна брати на стороні. У результаті переходу господарства на органічний спосіб господарювання скоротилися обсяги отримання гноївки, хоча попередні дотації на неї зберігаються. Та з наступного року строк дії дотацій спливає, тож діятимуть зовсім інші умови.
Ґеорґ Майєргофер нетерпляче чекає, коли займатиметься органічним способом господарювання на всі 100. Особливо він цікавиться ексклюзивними культурами, деякі він вже пробував вирощувати. «Мені дуже подобається ідея регенеративного землеробства, коли ґрунт завжди вкритий рослинним покривом, із мінімальним обробітком», — пояснює керівник господарства. — Я уже встиг багато чого підглянути в колег і деякі методи взяв собі на озброєння. Ми вже кілька років поспіль працюємо без плуга. Для мене це питання не ідеології, а практики: якщо можливо, я працюю без нього, якщо потрібно — застосовую. Як, наприклад, цього року. Через дощі під час збирання врожаю деякі поля довелося переорати. На цих площах результат виявився кращим порівняно з тими, що їх обробляли лише культиватором. Колії від проходу комбайна доволі глибокі, вирівняти їх поверхневим обробітком неможливо. Якщо говорити про довгострокову стратегію, мені хотілося б поєднати регенеративне землеробство з органічним, у якому центральне завдання — накопичення гумусу. Зміна клімату і, як наслідок, вітрова та водна ерозія вимагають відповідних заходів», — переконаний фермер.
Чіткий розподіл
Ґеорґ Майєргофер наполегливо вивчає досвід інших фермерів і сам активно експериментує. Так, наприклад, на час перехідного періоду він додав до сівозміни 40 га конюшини та суміш вики з житом. Суміш вики з житом слугує попередником для гречки.
Усі поля фермер поділив на дві категорії: придатні для просапування та непридатні. Це означає, що на схилах він не вирощує кукурудзу або сою. Цікавою альтернативою були б органічні цукрові буряки, але поки що фермер не має на них квоти. На всіх схилах Майєргофер закладає протиерозійні смуги завширшки 15 або 30 м. На них висіває переважно суміш жита з викою із підсівом трав. Добрив не вносить. Він має на меті зібрати перший укіс у липні й потім за можливості ще два укоси. Цикл цієї системи завершує використання скошеної маси як субстрату для біогазової установки.
Проміжний покрив для решти площ створюють цінні сидерати з морозостійких культур. Навесні під цей покрив із мінімальним обробітком ґрунту можна посіяти просапні культури. Для колег практика Майєргофера дуже незвична. Тоді як сусіди прагнуть укрупнити ділянки полів, Ґеорґ Майєргофер, навпаки, свідомо дрібнить їх на менші ділянки. Проте це доцільно лише до нижньої з погляду рентабельності межі.
«Ми прагнемо встигати за вимогами часу. Для цього використовуємо багатопільну сівозміну і постійне озеленення, — каже Ґеорґ Майєргофер. — Який вигляд матиме така сівозміна, ми ще поки вирішуємо. Зазвичай я планую на два роки наперед. Для органічного сектору, окрім сої, безперечно, цікаві також кіноа та гречка, соняшник та амарант. У сівозмінах із просапними культурами ми регулярно висіватимемо конюшину або суміш жита з викою. Нині вирощуємо силосну кукурудзу, сою, озиму пшеницю, озиме тритікале, озимий ячмінь, озимі кінські боби, сильфій пронизанолистий та овес. У перехідний рік ми відмовилися від озимого ріпаку та озимої твердої пшениці. Натомість сіємо конюшину, суміш жита з викою і не вносимо добрив. Окрім того, деякі площі я засіяв багаторічною пажитницею».
Головне — це люди
Керівник господарства дуже задоволений своєю командою: «Особливо я задоволений Себастіаном Ернстом, який працює в мене повний робочий день. Це справжній агроном профі. Ми обговорюємо всі важливі для нас теми й разом шукаємо рішення. Наш практикант Мартін Ґруббер також чудово вписався в нашу команду. Я також додатково залучаю тимчасових працівників за програмою «450 євро на місяць». В основному, це механізатори або тваринники. Ну і, звісно, мене підтримує мій батько, скрізь де може».
Тракторів наразі на підприємстві маємо три, незабаром буде ще один. Найбільший потужністю 250 к. с. Є також власний комбайн. Загалом господарство Ґеорґа Майєргофера не перенасичене машинами. Коли є змога, у застосуванні техніки кооперуються з колегами. Але деякі роботи важливо виконати вчасно, наприклад, просапування та боронування. Для цього у господарстві є власний HORSCH Transformer 6 VF. Наступного року планують придбати штригельну борону Cura. Чому саме Cura від HORSCH? «Сама по собі техніка — це ще не все, — упевнений фермер. — Із HORSCH ми вже давно однодумці, адже не боїмося пробувати нове і торувати шляхи. Я ціную довірливі відносини та підтримку. Багато співробітників компанії за цей час стали моїми друзями. Але й гострих дискусій не уникаємо», — посміхається Ґеорґ, натякаючи на нещодавній продаж обприскувача HORSCH Leeb.
Жодного кроку без ГІС
Для Майєргофера дуже важлива гео-інформаційна система (ГІС). У цьому напрямі він працює з оперативним центром Джон Дір (JD Operations Center), який інтегрує дані та карти господарства, технологічні колії в базу даних Farm Facts. Без ІТ-підтримки багато чого було б неможливие. Наразі господарство має 120 різних ділянок поля (18 — під кукурудзою, 17 — під пшеницею і 9 — під ячменем). Для яких передбачені додаткові протиерозійні смуги. Проте у цьому різноманітті фермер вбачає позитивний момент: «Це допомагає планувати багатопільну сівозміну. До того ж позитивно позначається на біорізноманітті».
Остання тема особливо важлива. Під час нашого спільного об’їзду полів Ґеорґ показав нам протиерозійні смуги: це багаті на рослинну суміш смуги завширшки 6 м. «Ми заклали ці банки жуків, щоб забезпечити середовище мешкання корисних комах та птахів», — пояснює Ґеорґ. — Ми співпрацюємо з науковими установами, намагаємося застосувати їхні рекомендації на практиці».
Перспективи
Ґеорґ ще не визначився, чи зберігатиме надалі свинарство в органічному господарстві. Але має вже певні плани: «Це було б непогано для підприємства, адже ціни на органічну продукцію тваринництва достатньо високі. Можливо, я зроблю реконструкцію й замість п’яти залишу три свинарники. Але я не поспішаю. Приміщення у нас власні, перебувають у гарному стані, про це подбав мій батько.Було б дуже добре, якби ми використовували лише власні органічні корми. Поки я вбачаю труднощі у відтворенні поголів’я». Ґеорґ має ще одну ідею стосовно тваринництва: він мріє виробляти мармурову яловичину ваґю. Невелике стадо тварин вже завезли, але потрібно наростити поголів’я. Плани в Ґеорґа великі: «Тварини перебуватимуть в окремому загоні. Там я зможу використовувати зимовий корівник, можливо, щось добудую. Пасовища є, їх лише знадобиться спочатку викосити й потім загородити. Фінішну відгодівлю планую забезпечити власними білковими кормами. Поки я і мої співробітники сконцентровані лише на рослинництві. Та це не означає, що ми не здатні мислити системно і створити закритий цикл виробництва у тваринництві».