У багатьох галузях ціни стрімко пішли вгору. Зокрема, на сталь, будівельні матеріали, деревину, енергоресурси, а також добрива тощо. Одним із чинників, що зумовлюють зростання цін, є дефіцит цих ресурсів на ринку. Ціни зростають також на зернові, ріпак або цукор. Чи є для цього об’єктивні причини чи це результат спекуляцій? Чи насправді існує світовий дефіцит ресурсів і продуктів харчування? Йшлося також про оцінку актуальних складських запасів і вплив клімату на актуальну ситуацію на ринку зернових.

На думку д-ра Балькгаузена, одним із чинників, що пояснюють поточну ситуацію на товарних ринках, є дефіцит, який виник унаслідок (при)зупинення роботи заводів і фабрик, особливо у країнах Південно-Східної Азії. Як результат — гострий дефіцит комплектувальних деталей у всьому світі. Але причина не лише у пандемії. Є й інші чинники. Наприклад, клімат.

Ріпак як кеш-культура

Другий день HORSCH Live був присвячений, зокрема, вирощуванню ріпаку як найприбутковішої культури. Чому в багатьох регіонах урожайність ріпаку була незадовільною? Як надалі її стабілізувати? У деяких регіонах Центральної Європи аграрії запровадили вузькоспеціалізовані сівозміни з короткою ротацією ріпаку, і це спричинило зниження врожайності. Окрім того, рентабельність виробництва ріпаку зменшилася також через обмеження у застосуванні ЗЗР. Минулоріч фермери у багатьох регіонах зібрали низький урожай цієї культури. Тож постає запитання: що необхідно зробити у 2022-му і наступному роках, щоб стабілізувати і підвищити врожайність ріпаку, зробивши цю культуру знову рентабельною?

У межах своєї доповіді Ференс Корніс із N.U. Agrar GmbH намагався дати розгорнуті відповіді на всі ці запитання. Він пояснив, що ця потенційно найприбутковіша культура водночас стає для практиків і найбільш проблемною. Основними чинниками, що відіграють у цьому свою роль, є погода, шкідники, зокрема, ріпакова блішка, прихованохоботник, а також хвороби — капустяна кила або склеротиніоз. Проблем додають також пізні заморозки, зливи або посухи, а також дефіцит поживних речовин.
«Згідно з аналізом даних з основних регіонів Німеччини врожайність ріпаку за 2021 рік зменшилася в середньому на 10%», — повідомив пан Корніс. У деяких регіонах вона була навіть меншою за 30 ц/га. Ріпак має хорошу компенсаторну здатність, коли густота стояння рослин становить 25–40 рослин/м². Такої густоти він досягає завдяки закладенню більшої кількості стручків і збільшенню маси тисячі насінин (МТН). За сприятливих умов потенціал урожайності ріпаку за МТН 6 г та закладення стручків із 110 000 насінин/м² становить приблизно 60 ц/га. Але негативні чинники (несприятливі погодні умови, хвороби, шкідники, брак поживних речовин) ускладнюють досягнення такого рівня врожаїв. Коли температура становить понад 35 °C, насіння ріпаку припиняє розвиток, залишається дрібним із низькою МТН. Негативно впливає і надлишок вологи: тоді відмирають кореневі волоски, через що МТН і кількість насіння також зменшуються. Часто-густо аграрії недооцінюють і значення світла: якщо його недостатньо в період цвітіння, зменшується кількість пилку і погіршується запилення рослин.
«2020/2021 року восени погодні умови під час сівби загалом були сприятливі. У жовтні випало достатньо дощів, листопад видався сухим і м’яким. Коренева система в багатьох регіонах встигла добре розвинутися. Проблему створив теплий грудень, адже ріпак продовжив вегетацію. Це не так критично для пізніх посівів, як для ранніх, які продовжують розвиватися і потребують поживних речовин. Унаслідок браку азоту рослини набувають синьо-фіолетового забарвлення. За таких обставин починаючи зі стадії восьми листків ріпак вже втрачає бруньки», — пояснює пан Корніс.
Через дощі під час цвітіння ріпаку навесні поширився склеротиніоз. Різкі перепади температур (із 10 до 34 °C протягом усього кількох днів) порушили процес формування насіння, маса тисячі насінин також видалася меншою. До цього моменту посіви мали вигляд зелених і добре розвинених. Із раптовим настанням спеки рослини пожовкли. Щоб наступного року уникнути таких явищ, потрібно заздалегідь запобігти втраті бруньок, пагонів і стручків, вчасно реагувати на появу хвороб і шкідників та попри високі ціни на добрива забезпечити рослини необхідною кількістю азоту.

Аби вчасно зреагувати на появу прихованохоботника, Ференс Корніс рекомендує заздалегідь розставити у потрібних місцях жовті чашки-приманки: на краях поля поруч із лісосмугами і по краях, що межують з минулорічними посівами ріпаку. Щоб протистояти ураженню ріпаковою блішкою, рекомендовано сіяти раніше і рідше. Якщо до зими рослини добре розвинуться, для них не становитимуть небезпеки личинки ріпакової блішки, адже прогризти товсте і потужне стебло їм буде важче. Окрім того, великі рослини здатні краще компенсувати пошкодження, не втрачаючи врожайності.

Вчасно виявити брак поживних речовин допоможе листкова діагностика, найкраще восени. Мікроелементи, зокрема молібден, потрібні рослинам, аби ліпше засвоювати азот. Коли мікроелементів замало, ріпак потерпає від нестачі азоту, а азотне голодування він переносить важко. Тому важливо аналізувати посіви на забезпечення мікроелементами. На запитання одного з учасників про те, як визначити правильну стартову дозу добрив, пан Корніс відповів так: «Якщо ріпак рано починає ставати фіолетовим або нижні листки почнуть жовтіти — це вже свідчить про гострий дефіцит азоту. У такому разі, щоб подолати його дефіцит, залежно від регіону рекомендоване азотне підживлення до 100 кг/га. При цьому пам’ятайте, що ранні посіви ріпаку потребують і раннього підживлення азотом».

Мета селекції майбутнього

Цікавою була також доповідь д-ра Губерта Кемпфа (SECOBRA GmbH) на тему «Виклики майбутнього у галузі селекції пшениці». Він приділив увагу меті, яку ставлять собі селекціонери у 2022 році, аби результати їх роботи залишалися актуальними й у 2030-му. Селекційна робота — процес тривалий. На створення, реєстрацію та апробацію одного сорту науковці витрачають приблизно 10–14 років. На сьогодні селекціонери мають зважати на такі чинники, як нові регламенти застосування ЗЗР і мінеральних добрив, актуальні зміни клімату з екстремальними явищами, що почастішали, а також розширення органічного виробництва. Нині вже є хороші рішення зі створення сортів, що є стійкими до хвороб і посухи й водночас придатні для органічного землеробства. Щоб до 2030 року представити надійні результати селекційної роботи, їх мету необхідно визначити вже сьогодні. Суспільні та політичні події, так само, як зміна клімату, визначають мету селекції для майбутнього.

Для успішної селекційної роботи необхідно підготувати фундамент. Наприклад, достатньо варіабельний генофонд відповідного виду. Важливо розуміти: не кожне досягнення селекціонера буде рентабельним для практика. Деякої мети вигідніше досягти за допомогою агрономічних або технічних рішень. Селекціонери прагнуть, насамперед, забезпечити стабільність урожайності за рахунок кращої адаптації сорту чи гібрида до змін клімату. Для цього селекційні ділянки закладають у різних кліматичних регіонах, щоб якомога урізноманітнити вплив на врожай кліматичних чинників. Важливим фактором у селекції є час: щоб вивести стійкий сорт, знадобиться не менше ніж 10 років. Усі ці передумови важливі, щоб створити стійкі районовані сорти.
Особливих успіхів досягли у виведенні резистентних сортів. Деякі сорти мають хорошу стійкість до хвороб, наприклад, сорт «Kastell». Під час дослідів цього сорту не виявили різниці в урожайності із застосуванням ЗЗР і без них. «Минулого року на всіх дослідних ділянках ми зібрали понад 100 ц/га, не застосовуючи регуляторів росту і фунгіцидів. Для мене це великий селекційний успіх», — підкреслив д-р Кемпф. Щоб зменшити норми внесення мінеральних добрив, доведеться вивести лінії, що якомога ефективніше засвоюють азот, або робити ставку на сорти з високим вмістом білка. При цьому слід розуміти, що з підвищенням якості зменшується кількість урожаю. Це має позначатися на вартості кінцевої продукції. У Німеччині на сьогодні працює 18 селекційних програм. Здебільшого це підприємства середнього розміру. Д-р Кемпф підкреслив, що цього достатньо, аби забезпечити країну достатньою кількістю насіннєвого матеріалу, оптимально адаптованого під умови різних регіонів.

Роль мікроорганізмів у сільському господарстві

Мікроорганізми відіграють у сільському господарстві важливу роль. І не лише це: вони становлять основу всього живого на Землі. Будь-яка жива істота: людина, тварина чи рослина, — має власну мікробіоту. На планеті Земля немає жодного місця, де не було б мікроорганізмів. Навіть у регіонах і середовищах з екстремальними умовами. Наприклад, мікроорганізми можна знайти навіть у термічних джерелах, де життя взагалі немає.

До мікроорганізмів належать не лише бактерії чи гриби, а й водорості. Як пояснив професор Міхаель Шлотер: «Усе, що менше за 50 мкм і що неможливо побачити неозброєним оком, і є мікроорганізм». В одному грамі ґрунту живе більше мікроорганізмів, аніж людей на Землі. У своїй доповіді науковець підкреслив значення ґрунтової мікробіоти для рослин і здоров’я людини. Мікроорганізми, що містяться у ґрунті, впливають на його якість. Зокрема, в аграрному контексті їм належить дуже важлива функція: вони сприяють мобілізації поживних речовин, накопиченню вуглецю, допомагають перетворювати шкідливі речовини і підтримують якість ґрунтових вод. Окрім того, мікроорганізми виробляють клейкі речовини, що запобігають ерозії ґрунтів.
Проте людина та її спосіб господарювання заподіюють нищівної руйнації цьому чутливому мікросвіту. Науковці всього світі б’ють на сполох через втрату природного різноманіття мікробіоти. Ці втрати зумовлені, насамперед, надмірним застосуванням добрив, а також монокультур, засобів захисту рослин, певними видами тваринництва. Для людини це означає втрату різноманіття і переваг балансу екосистем.

«Протягом останніх десятиріч галузь селекції багато зробила, щоб оптимізувати геном рослин, але при цьому не зважала на мікроорганізми, з якими тісно переплетене існування цих рослин. Це призвело до втрати певних функцій, тому сьогодні ми змушені застосовувати високі дози добрив», — пояснює Шлотер. Наразі, коли з’ясували проблему, прагнуть стабілізувати мікробіоту кореневої системи, щоб відновити її функціональність. Аби відновити біомасу та біорізноманіття, необхідно, з-поміж іншого, регенерувати накопичення вуглецю у ґрунті. Це посилить стресостійкість ґрунтів, покращить їх структуру та якість. Ідея взяти мікробіоту з насіння одного регіону і перенести в інший може виявитися раціональною. Для рослин підтримувати мікробіоту енергозатратно. Тому із часом рослина стає «лінивою». Коли рослина розвивається не в оптимальних умовах, мікробіота стає різноманітною автоматично. Адже рослина утворює виділення, якими харчуються мікроорганізми. «Візьмемо для порівняння місцевість, де часто трапляються бурі. Тут люди будують свої домівки із міцнішими стінами порівняно з регіонами, де погода помірна», — пояснює професор.
Мікробіота людини, так само, як мікробіота рослини, зазнає значного зовнішнього впливу. У зв’язку з цим Шлотер згадує концепцію «Єдине здоров’я», яка визначає, що здорова людина може жити лише у здоровому світі. Здоров’я людини, тварини і довкілля нерозривно пов’язані одне з одним. Коли ми руйнуємо довкілля, посилено розвиваються патогенні мікроорганізми, що спричинюють хвороби: у людей, тварин або рослин. За останніх 40 років різко збільшилася кількість інфекційних захворювань, оскільки через зменшення загальної кількості мікроорганізмів зросла кількість патогенів. Протидіяти цьому процесу можна лише зворотним шляхом: збільшуючи біорізноманіття й підтримуючи його існування. Це дуже важливо для нашого майбутнього.
Коли ґрунт неякісний, погіршується якість продуктів харчування, і людина теж починає хворіти. Висновок очевидний: здоров’я ґрунту і людини нерозривно пов’язані між собою. «Ми мусимо прагнути повернутися до позитивного розвитку. Це можливо, лише якщо дамо природі шанс діяти — як у сільському, так і міському просторі. У сільському господарстві слід розвивати технології, що сприяють покращенню ґрунтового біорізноманіття, процесам оздоровлення ґрунтів. Будуть здорові рослини — створюватиметься основа для здоров’я людини», — наголосив Шлотер.

Нові підходи щодо зменшення пестицидного навантаження

Нові законодавчі ініціативи дедалі більше обмежують застосування засобів захисту рослин. Щоб досягти бажаних показників урожайності та водночас дотримати нові норми, потрібні нові технічні й агрономічні підходи. Нові можливі шляхи розв’язання проблеми спробував окреслити професор д-р Бернгард Бауер (HSWT Triesdorf) у своїй доповіді на тему «Нові ідеї та підходи у захисті рослин».

Важливим пріоритетом для нього залишається практичне впровадження цих рішень. Як зробити їх зручними та ефективними? Які продукти можливі? Хорошим прикладом у захисті рослин є заміна хімічних обробок механічними: міжрядним просапуванням і боронуванням. Ще одна альтернатива — розширення сівозмін. Інші підходи — зменшення застосування хімічних ЗЗР за рахунок удосконалення техніки. Завдяки оптимізації технології обприскування можна покращити покриття і проникнення ЗЗР у посіви. Але слід розуміти, що не всі види обробок можна оптимізувати. Потужним резервом оптимізації норм ЗЗР можуть стати математичні моделі розвитку епіфітотій або прогнозування погодних умов. Звісно, якщо застосовувати їх своєчасно.
Наразі триває також важлива робота із фунгіцидами. Зокрема, маємо цікавий досвід прикладного університету у Тріздорфі, де пшеницю вирощують не суцільним посівом, а як рядну культуру. Це має такий вигляд: пшеницю висівають смугами. Потім їх обробляють із боків рядка спеціальними форсунками. Перевага такого обприскування в тому, що засіб краще і надійніше проникає у нижні зони рослини, де зазвичай і утворюються вогнища захворювань.
На думку професора Бауера, великий потенціал криється у широтно-імпульсній модуляції (ШІМ). За такої технології кожна форсунка окремо здатна вмикатися і вимикатися багато разів на секунду. Якщо співвідношення тривалості, коли форсунка увімкнена та вимкнена, становить 50%, вноситься половина робочого розчину. Великою перевагою цього методу є те, що можливо окремо регулювати розмір краплі та норму внесення. «Іноді потрібне дрібне розпилення із низькою нормою внесення. Це достатньо просто реалізувати за допомогою ШІМ-системи й навіть адаптувати до конкретних ділянок поля», — відзначив професор Бауер.

У будь-якому разі цей сегмент приховує ще великий потенціал для росту — як технічний, так і технологічний. Комбінування вже добре відомих та апробованих методів із новими розробками дає змогу досягти такого рівня ефективності, якого неможливо досягти за допомогою одного методу.

Застосування камер у захисті рослин

У дискусії на тему ефективності відеокамер у захисті рослин взяв участь Теодор Лееб (HORSCH LEEB Application Systems GmbH). Спільно з д-ром Йенсом Кьоніґом (Robert Bosch GmbH, галузь Smart Agriculture), професором д-ром Бернгардом Бауером (HSWT Triesdorf) та д-ром Робіном Мінком (співзасновник і керівник SAM-DIMENSION.com) він розмірковував про можливості відеотехніки замінити людське око і стати надійним підґрунтям подальшої оптимізації машин для захисту рослин.
У майбутньому цифрові камери ставатимуть дедалі більшою підтримкою для агронома й альтернативою людського візуального контролю і визначення доцільності обробок. Та наразі ухвалення рішень залишається за людиною, і поки що жодна техніка не здатна її замінити.

Головним аспектом застосування камер є їх здатність фіксувати предмети, кольори тощо. За їх допомогою можна заощадити ЗЗР на досходових обробках у тих місцях, де немає бур’янів. Але основний потенціал економії ЗЗР проф. Бауер вбачає у застосуванні листкових засобів або для боротьби із проблемними бур’янами. Ефективною альтернативою гербіцидам є також міжрядний обробіток агрегатами, оснащеними камерами для розпізнавання рослин. У боротьбі з грибковими захворюваннями камери можуть допомагати розпізнавати симптоми, що дасть змогу заощадити фунгіциди через точкові обробки.
«Із технічної точки зору для цього є необхідна умова — дуже точне ведення штанги. Без цього не можна забезпечити точне розташування форсунок над ціллю. Тоді стрічкове або точкове обприскування не матиме сенсу», — пояснив суть проблеми Теодор Лееб.
В інтерв'ю «Розпізнавання рослин — система камер майбутнього» Теодор Лееб детально розповідає про інші аспекти застосування техніки для ЗЗР із відеокамерами.

Більше про теми HORSCH Live дізнайтеся за посиланням www.horsch.com/live.